Можна дібрати такі цитати до характеристики Павлуся з твору "Скарб": Мати робить все за свою дитину: «Як кладе його спати, то сама і стеле, і роздягає, і хрестить». Зовнішність хлопця: «...такий став гладкий та опецькуватий! Пика широка та одутлувата, як у того салогуба, а руки білі та ніжні, як у панночки». Ледачий: «Бісові груші, - пробубнить, - які спілі, і над самісінькою головою висять, і ні одна ж то не впаде у рот»; «...наймит вернеться з поля і навідається до Павлуся, а тому й голову важко держати на плечах». Щасливе життя: «Щастя, як горох із мішка, так і сиплеться на нашогоПавлуся, і урожай у його луччий, як у других, і корів нема ялових. Накупили волів і послали кілька хур у Крим за сіллю, на Дін за рибою, построїли шинок із лавкою та й годують скриню карбованцями, яксвиню горохом. Кругом у сусідів талій давить скотину, а у Павлуся, якна сміх, хоч би один тобі віл іздох»
1.Нелюбов до табунів .
2.Образливий вибір конюха.
3. Виправдання Степанового рішення.
4.Змирився.
5.Спогади про дитинство.
6.Воля.
7. Гірка правда. Повернення.
План характеристика коня Шептало
1. Білий кінь Шептало – головний герой оповідання.
2. Суперечлива особу періоду «застою» в алегоричному образі коня.
3. Спогади, що допомагають героєві у важкому повсякденному житті.
4. Що розповіді мами героя оповідання про гордих білих коней?
5. Зміни у житті білого коня Шептала.
6. Чому Шептало втрачає своє «я»?
7. Виявляння твердості характеру Шептала.
8. Білий кінь Шептало на волі.
9. Повернення Шептала до стійбища.
Мати робить все за свою дитину: «Як кладе його спати, то сама і стеле, і роздягає, і хрестить».
Зовнішність хлопця: «...такий став гладкий та опецькуватий! Пика широка та одутлувата, як у того салогуба, а руки білі та ніжні, як у панночки».
Ледачий: «Бісові груші, - пробубнить, - які спілі, і над самісінькою головою висять, і ні одна ж то не впаде у рот»; «...наймит вернеться з поля і навідається до Павлуся, а тому й голову важко держати на плечах».
Щасливе життя: «Щастя, як горох із мішка, так і сиплеться на нашогоПавлуся, і урожай у його луччий, як у других, і корів нема ялових. Накупили волів і послали кілька хур у Крим за сіллю, на Дін за рибою, построїли шинок із лавкою та й годують скриню карбованцями, яксвиню горохом. Кругом у сусідів талій давить скотину, а у Павлуся, якна сміх, хоч би один тобі віл іздох»