ответ: Пантеле́ймон Алекса́ндрович Кули́ш (рус. дореф. Пантелеймо́нъ Алекса́ндровичъ Кулѣшъ, укр. Пантелеймо́н Олекса́ндрович Кулі́ш; 26 июля (7 августа) 1819, село Воронеж[5], Глуховский уезд, Черниговская губерния, Российская империя — 2 (14) февраля 1897, хутор Мотроновка[6], Борзнянский уезд, Черниговская губерния, Российская империя) — украинский поэт, прозаик, фольклорист и этнограф, переводчик, критик, редактор, историк, издатель. Автор концепции «хуторской философии»[7][8].
Создатель «кулишовки» — одной из ранних версий украинского алфавита, главный автор первого полного украинского перевода Библии (наряду с Иваном Пулюем и Иваном Нечуй-Левицким). Выступал одним из крупнейших деятелей украинского просвещения, соперничая по популярности со своим давним другом Т. Шевченко, однако более умеренные позиции Кулиша по политическим вопросам, его более сдержанное отношение к казацкому движению и публикация труда «История воссоединения Руси», привели к утрате его популярности среди «украинофилов». При советской власти Кулиш практически не упоминался в школьном курсе украинской литературы, а в энциклопедиях клеймился как «украинский буржуазно-помещичий националист»[9].
Кулиш был дружен с Петром Плетневым, Сергеем Аксаковым и Тарасом Шевченко.
Тема: вражаюча розповідь про те, як п’ятнадцятирічний Павлусь, зумівши подолати усі перешкоди, врятував свою сестру Ганнусю з поневолення після підступного нападу татар на рідне село.
Основна думка:
• уславлення мужності та звитяги козаків («справді лицарський народ ті козаки»);
• захоплення лицарськими рисами Павлуся («славна й лицарська кров пливе в цьому хлопцеві!»);
• засудження хитрості, підступності та жорстокості татар і українців-зрадників («ах, ви, чортові сини! Колись я з вами ще стрінуся», «ні, не можна людей своєї віри продавати: за це велика кара»).
Проблемні питання: добро і зло, батьки і діти, вірність і зрада, чесність та підлість, доброта і жорстокість, віра та зневіра, життя і смерть.
Рід літератури: епос.
Жанр: героїко-романтична повість.
Рік написання: 1907
Композиція твору.
Експозиція: розповідь про історію села вка та козацьку родину Судаків.
Зав’язка: напад на село татар.
Розвиток дії: від рук ворогів загинули дід Андрій та матір Параска, а сестра Ганнуся та батько Степан стали татарськими бранцями, порятунок Павлуся та його зустріч з козаками та братом Петром, козаки нападають на татарський кіш і рятують частину вчан, Семен Непорадний арканить татарського ватажка Мустафу-агу, сина Девлет-Гірея, зустріч батька зі синами, Павлусь відправляється на пошуки сестри, харциз Карий (Карим) продає хлопця татарам-крамарям, татарин-крамар Сулейман дарує хлопця слугою своєму синові Мустафі, який не злюбив вірного своїй вірі та непокірного Павлуся, хлопця чекає суворе покарання за невдалу втечу, щаслива поява мурзи рятує хлопця, він має план порятунку сестри.
Кульмінація: очікування приїзду сестри та щаслива зустріч.
Розв'язка: Девлет-Гірей знаходить Ганнусю, повертається з послами його син Мустафа-ага, Павлусь просить волю для невільника-друга Остапа Швидкого, Девлет-Гірей дотримує обіцянки, довгоочікувана воля.
ответ: Пантеле́ймон Алекса́ндрович Кули́ш (рус. дореф. Пантелеймо́нъ Алекса́ндровичъ Кулѣшъ, укр. Пантелеймо́н Олекса́ндрович Кулі́ш; 26 июля (7 августа) 1819, село Воронеж[5], Глуховский уезд, Черниговская губерния, Российская империя — 2 (14) февраля 1897, хутор Мотроновка[6], Борзнянский уезд, Черниговская губерния, Российская империя) — украинский поэт, прозаик, фольклорист и этнограф, переводчик, критик, редактор, историк, издатель. Автор концепции «хуторской философии»[7][8].
Создатель «кулишовки» — одной из ранних версий украинского алфавита, главный автор первого полного украинского перевода Библии (наряду с Иваном Пулюем и Иваном Нечуй-Левицким). Выступал одним из крупнейших деятелей украинского просвещения, соперничая по популярности со своим давним другом Т. Шевченко, однако более умеренные позиции Кулиша по политическим вопросам, его более сдержанное отношение к казацкому движению и публикация труда «История воссоединения Руси», привели к утрате его популярности среди «украинофилов». При советской власти Кулиш практически не упоминался в школьном курсе украинской литературы, а в энциклопедиях клеймился как «украинский буржуазно-помещичий националист»[9].
Кулиш был дружен с Петром Плетневым, Сергеем Аксаковым и Тарасом Шевченко.
Тема: вражаюча розповідь про те, як п’ятнадцятирічний Павлусь, зумівши подолати усі перешкоди, врятував свою сестру Ганнусю з поневолення після підступного нападу татар на рідне село.
Основна думка:
• уславлення мужності та звитяги козаків («справді лицарський народ ті козаки»);
• захоплення лицарськими рисами Павлуся («славна й лицарська кров пливе в цьому хлопцеві!»);
• засудження хитрості, підступності та жорстокості татар і українців-зрадників («ах, ви, чортові сини! Колись я з вами ще стрінуся», «ні, не можна людей своєї віри продавати: за це велика кара»).
Проблемні питання: добро і зло, батьки і діти, вірність і зрада, чесність та підлість, доброта і жорстокість, віра та зневіра, життя і смерть.
Рід літератури: епос.
Жанр: героїко-романтична повість.
Рік написання: 1907
Композиція твору.
Експозиція: розповідь про історію села вка та козацьку родину Судаків.
Зав’язка: напад на село татар.
Розвиток дії: від рук ворогів загинули дід Андрій та матір Параска, а сестра Ганнуся та батько Степан стали татарськими бранцями, порятунок Павлуся та його зустріч з козаками та братом Петром, козаки нападають на татарський кіш і рятують частину вчан, Семен Непорадний арканить татарського ватажка Мустафу-агу, сина Девлет-Гірея, зустріч батька зі синами, Павлусь відправляється на пошуки сестри, харциз Карий (Карим) продає хлопця татарам-крамарям, татарин-крамар Сулейман дарує хлопця слугою своєму синові Мустафі, який не злюбив вірного своїй вірі та непокірного Павлуся, хлопця чекає суворе покарання за невдалу втечу, щаслива поява мурзи рятує хлопця, він має план порятунку сестри.
Кульмінація: очікування приїзду сестри та щаслива зустріч.
Розв'язка: Девлет-Гірей знаходить Ганнусю, повертається з послами його син Мустафа-ага, Павлусь просить волю для невільника-друга Остапа Швидкого, Девлет-Гірей дотримує обіцянки, довгоочікувана воля.