Думи мої думи Аналіз вірша Тема: Звернення Т. Шевченка до своїх дум із сподіванням і вірою у вільне життя співвітчизників.
Ідея: Тільки впевненість у щасливе життя, наполегливість до змінити соціальний устрій; засудження слабкості, поневірянь, байдужості, що роблять людину рабом.
Основна думка: Думка про нещасливу долю свого народу не залишає поета протягом усього часу перебування на солдатчині.
Жанр: Громадянська лірика. Художні особливості твору.
• Звертання: «думи мої», «мої голуб'ята», «мої любі». • Епітети: «думи мої єдині», «лиха година», «тихими речами». • Порівняння: «привітаю, як діток». Поезія Тараса Григоровича «Думи мої, думи мої...» і була написана у 1847 році під час його перебування в Орській кріпості. У цій поезії автор вболіває за важку долю, злиденне життя кріпаків, їхнє безправне становище, пригніченість України.
Джордж Плейтен вирішив, що буде програмістом. Але його оголосили непридатним до машинного навчання. Джордж потрапляє у притулок для недоумків, де він вчиться традиційними методами. Звідти він тікає, зрозумівши, що він цілком нормальна людина, і потрапляє на олімпіаду. Його спіймали та повернули назад у притулок, де він продовжує своє навчання. Тоді він остаточно усвідомлює, що він - один з небагатьох людей, що зберегли здатність самостійно мислити, і це сталося завдяки традиційним методам навчання у школі.
Аналіз вірша Тема: Звернення Т. Шевченка до своїх дум із сподіванням і вірою у вільне життя співвітчизників.
Ідея: Тільки впевненість у щасливе життя, наполегливість до змінити соціальний устрій; засудження слабкості, поневірянь, байдужості, що роблять людину рабом.
Основна думка: Думка про нещасливу долю свого народу не залишає поета протягом усього часу перебування на солдатчині.
Жанр: Громадянська лірика. Художні особливості твору.
• Звертання: «думи мої», «мої голуб'ята», «мої любі».
• Епітети: «думи мої єдині», «лиха година», «тихими речами».
• Порівняння: «привітаю, як діток». Поезія Тараса Григоровича «Думи мої, думи мої...» і була написана у 1847 році під час його перебування в Орській кріпості. У цій поезії автор вболіває за важку долю, злиденне життя кріпаків, їхнє безправне становище, пригніченість України.
Звідти він тікає, зрозумівши, що він цілком нормальна людина, і потрапляє на олімпіаду. Його спіймали та повернули назад у притулок, де він продовжує своє навчання. Тоді він остаточно усвідомлює, що він - один з небагатьох людей, що зберегли здатність самостійно мислити, і це сталося завдяки традиційним методам навчання у школі.