Ким працює Андрій Шишига? 4. Що означає прізвище головного героя? 5. Від чого помер Харлан? 6. Коли Андрій починає перетворюватися на вовка? 7. Для чого, на ваш погляд, автор перемежовує розповідь від третьої особи та розповідь від першої особи? Доведіть, що твір тяжіє до «химерної прози».
8. Завдяки чому Андрієві вдається побудувати кар’єру? 9. Хто такий Великий Механік? Яка його роль у творі?10. Чому в кінці Андрій відмовляється від Вікторії? 11.Чи є Андрій Шишига справжнім антагоністом твору?
Автор – Олена Теліга Жанр лірики – Громадянська (патріотична) Тема “Сучасникам” – Послання в майбутнє, звернення до нащадків Ідея “Сучасникам” – Авторка закликає горіти душею, діяти сміливо, виробити в собі рису суворої самодисципліни та обов’язку, не втрачати людських рис на тернистих шляхах випробувань Основна думка: “Не треба слів! Хай буде тільки діло” Мотив – Автобіографічний, усеперемагаючого життєлюбства Образи-символи – вогонь, вода, вітер — символізують буремність, неспокій, очищення, оновлення “Сучасникам” художні засоби епітети – «хуртовині сніжній», «у холодній зливі», «ясних привітів» метафори – «Палити серце в хуртовині сніжній, Купати душу у холодній зливі». «Вітрами й сонцем Бог мій шлях намітив» риторичні оклики – «Не треба слів! Хай буде тільки діло!» звертання – «О, краю мій, …» інверсія – Хуртовині сніжній Лірична героїня вірша О. Теліги «Сучасникам» — сувора й спокійна, зі стоїчним характером. Вона живе повнокровним життям, у якому переплелися радість і горе, сміх і біль. Вона щедра, і що віддає — не міряє, її серце загартоване, вона поважає більше діло, ніж слово.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/suchasnikam-olena-teliga-analiz/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua
Красота для лирической героини (совсем по Достоевскому) именно то, что мир. Общеславянские корни авторского подхода к действительности очевидны: слишком уж силен в стихотворении трагедийный и вместе с тем героический пафос гармонизации мира. Стремление исправить несовершенства окружающей реальности, намерение явно выстраданное, заслуживает не только уважения, но и действенной поддержки. Это именно то, что объединяет интенции автора и читателей, обнаруживающих себя одинаково пораженными неприкрытой истиной: "эстетика - мать этики". Именно таким образом в стихотворении отразилась парадоксальная, но от этого ничуть не менее убедительная максима нобелевского лауреата Бродского. (И еще один лауреат нобелевской премии "присутствует" в самой речевой организации текста, в интонационном строе речи: Шимборская) .
Красота от дисгармонии, от безобразного, от хаоса. Этот мощный семантический импульс приводит в движение все концептуальные слои произведения, дает возможность воспринимать их прежде всего в морально-нравственном ракурсе и, в конечном счете, позволяет лирическому дискурсу связать собой дотоле разрозненные элементы философии, аксиологии, социологии, эстетики, психологии. В стихотворении открыто выражена тема времени и пространства. Совсем не случайно, что обе темы даны сначала в их сопоставлении с антропологическими мерками, а потом в их выходе за границы человеческой системы мер ("коли я нав*ть буду сивою" -- "несинхронною" -- "в цьому стор*чч*"), ("на пол* м*нному" -- "галактиками") - таким образом разрываются рамки земной ограниченности, и лирический субъект совершает попытку их преодоления. Обе основные темы связаны сквозным мотивом жизни и мотивом души, вдоволь изведавшей беды и горя. Однако тем более примечателен оптимистический и жизнеутверждающий пафос последней строки, которым снимается весь семантический негатив предшествующего контекста. Своим страстным призывом быть взаимно красивыми автор стремится воодушевить нас быть просто человечными -- внимательными, уважительными и заботливыми по отношению друг к другу.
Я думаю ето сойдет