У сонеті «Голосівки» Рембо пропонує новий принцип формування образу, який будується на вільній асоціації між звуком і кольором, зорових враженнях. Сонет побудований як низка довільних асоціацій ліричного героя між звуками й кольорами, зоровими образами. Голосні звуки дають імпульс його творчій уяві, викликаючи образи, народжені враженнями від зовнішнього світу і напруженого духовного життя. Так, звук «А» асоціюється у поета з чорним кольором смерті, тління, мухами на смітниках — символом усього віджилого, непотрібного. Звук «Е» пов’язується з білим кольором, прадавньою чистотою льодовиків. «І» символізує пурпур, струм крові, бурхливі пристрасті. «У» втілює мудрість зеленої природи і водночас людську мудрість. «О» асоціюється з синім кольором неба, неземними таємницями і нерозгаданим божественним смислом. Кольорово-звукові асоціації співвідносяться між собою за принципом контрасту: чорний — білий (духовна смерть — вічне буття), червоний — зелений (пристрасть — мудрий спокій). Однак для поета все взаємопов’язано, одне краще віддзеркалює інше.
Сашко Фадійчук – це один із головних героїв повісті Марини Павленко "Русалонька із 7-В або Прокляття роду Кулаківських". Був колишнім сусідом Софії. Ця людина, на відміну від Вадима, жила бідно і була змушена підробляти роздрібною торгівлею. Вчиться цей хлопець погано, бо вже змалечку був змушеним допомагати своїй матері доглядати маленьких сестричок, яких він дуже любить.
Сашко — безкорисливий, щирий, відданий, рішучий, безстрашний, працьовитий, відповідальний, сумлінний, завжди готовий прийти на до своїй подрузі Софії.
До цього героя, погано відноситься Вадим, називаючи його "бомжиком".
У творі Сашко постає перед нами позитивним персонажем, який всіляко старається підтримувати Софію, і допомагати їй в пошуках. Через ставлення Вадима до нього, Сашко його зневажає.
Вже у кінці цієї повісті, коли Сашко вже став дорослим, він став власником ресторану під назвою "Русалонька".
Голосні звуки дають імпульс його творчій уяві, викликаючи образи, народжені враженнями від зовнішнього світу і напруженого духовного життя.
Так, звук «А» асоціюється у поета з чорним кольором смерті, тління, мухами на смітниках — символом усього віджилого, непотрібного.
Звук «Е» пов’язується з білим кольором, прадавньою чистотою льодовиків.
«І» символізує пурпур, струм крові, бурхливі пристрасті.
«У» втілює мудрість зеленої природи і водночас людську мудрість.
«О» асоціюється з синім кольором неба, неземними таємницями і нерозгаданим божественним смислом.
Кольорово-звукові асоціації співвідносяться між собою за принципом контрасту: чорний — білий (духовна смерть — вічне буття), червоний — зелений (пристрасть — мудрий спокій). Однак для поета все взаємопов’язано, одне краще віддзеркалює інше.
Сашко Фадійчук – це один із головних героїв повісті Марини Павленко "Русалонька із 7-В або Прокляття роду Кулаківських". Був колишнім сусідом Софії. Ця людина, на відміну від Вадима, жила бідно і була змушена підробляти роздрібною торгівлею. Вчиться цей хлопець погано, бо вже змалечку був змушеним допомагати своїй матері доглядати маленьких сестричок, яких він дуже любить.
Сашко — безкорисливий, щирий, відданий, рішучий, безстрашний, працьовитий, відповідальний, сумлінний, завжди готовий прийти на до своїй подрузі Софії.
До цього героя, погано відноситься Вадим, називаючи його "бомжиком".
У творі Сашко постає перед нами позитивним персонажем, який всіляко старається підтримувати Софію, і допомагати їй в пошуках. Через ставлення Вадима до нього, Сашко його зневажає.
Вже у кінці цієї повісті, коли Сашко вже став дорослим, він став власником ресторану під назвою "Русалонька".