Життя... Воно переповнене несподіванками – приємними і не надто радісними. Кожен день не схожий на попередній. І коли ти зранку прикидаєшся, ти не знаєш, що очікує тебе сьогодні.
Ти виходиш з помешкання та наче поринаєш у невизначеність. Кожна хвилина у нашому житті безцінна, але прикро, що ми не можемо керувати всім, що нас оточує. Тоді нам залишається тільки віра в те, що ХТОСЬ все ж таки є над кожним із нас, і тільки йому відомо, де потрібно нас підстрахувати.
Ця віра має бути у кожної людини в душі. Кожен з нас має мати міру, де потрібно зупинитись, не образити нікого, не вдарити або ще щось зробити гірше. Можливо, саме ця віра до нам любити і поважати один одного, допомагати, співчувати. До зрозуміти, що у цьому світі є не тільки твоє «Я», а є ще поруч люди, які такі самі, як і ти.
І кожен з нас повинен знати, що все у нашому житті трапляється не просто так – погане, що пішло від нас, неодмінно повернеться. Ну, а добре, як відомо, повертається сторицею. І за цією справедливістю слідкує ВІН – Бог, Який живе у серці кожного з нас
1. Події на початку оповідання відбуваються у сел вка
2. Козаки в цьому оповіданні воювали проти татар.
3. В полон взяли сина кримського хана Девлет-гірея Ібрагіма – Мустафу.
4. Діда Андрія зарубали, батька Степана і сестру Ганусю взяли у полон, а матір Палажку зарізали
5. Щоб взволити Ганусю потрібно було їхати в Крим.
6. Харциз Карим обікрав Павлуся ще й продав його татарам
7. Козаки впізнавши коня і сідло Павлуся судили його за зрадництво і відтяли йому голову
8. Павлусь сподобався татарам своєї веселою вдачею, понятливістю і тим, як швидко він вивчив татар-ську мову.
9. Щоб залишитися у татар Павлусь повинен був відмовитися від християнської віри (збусурманитись)
10. Татарин Сулейман купив Павлуся як подарунок для свого сина Мустафи
11. Вибили Павлуся (але чи дротянками чітко не вказано), за тещо він занадто зухвало відповдав своєму господарю, відмовився прийняти іншу віру і інше імʼя, а також не приховував того, що він ладен в будь-який момент втекти. А до покарати дротянками (правда, цього не встигли зробити) Павлуся наказав знову ж таки його господар Мустафа, за те, що Павлусь таки утік. Покарання передбачало 100 ударів, але так як Павлусь сам добровільно вернувся, то 100 ударів замінили на 20 ударів дротянками.
12. Остап Швидкий опікувався Павлусем, підказував як себе вести, що можнаа говорити, а що ні, пошкодував його, коли Павлуся наказали вибити, змастив його рани ліками.
13. Єдиним сином Дівлет-гірея Ібрагіма був Мустафа-ага, саме під його керівництвом татари напали на вку. Павлусь сказав, що дише його сестра може знати, куди подівся син Ібрагіма, але її забрали у полон татари, а тому її потрібно знайти.
14. Полоненого Мустафу тримали у лубенського полковника
15. Павлусь і Гануся у полоні в Криму згадували зимове свято Різдво.
16. Дівлет-гірей за порятунок єдиного сина обіцяв дарувати Павлусеві і його сестрі Ганусі свободу, а також на прохання Павлуся пообіцяв йому викупити з неволі Остапа Швидкого і до м добратися в Україну .
Життя... Воно переповнене несподіванками – приємними і не надто радісними. Кожен день не схожий на попередній. І коли ти зранку прикидаєшся, ти не знаєш, що очікує тебе сьогодні.
Ти виходиш з помешкання та наче поринаєш у невизначеність. Кожна хвилина у нашому житті безцінна, але прикро, що ми не можемо керувати всім, що нас оточує. Тоді нам залишається тільки віра в те, що ХТОСЬ все ж таки є над кожним із нас, і тільки йому відомо, де потрібно нас підстрахувати.
Ця віра має бути у кожної людини в душі. Кожен з нас має мати міру, де потрібно зупинитись, не образити нікого, не вдарити або ще щось зробити гірше. Можливо, саме ця віра до нам любити і поважати один одного, допомагати, співчувати. До зрозуміти, що у цьому світі є не тільки твоє «Я», а є ще поруч люди, які такі самі, як і ти.
І кожен з нас повинен знати, що все у нашому житті трапляється не просто так – погане, що пішло від нас, неодмінно повернеться. Ну, а добре, як відомо, повертається сторицею. І за цією справедливістю слідкує ВІН – Бог, Який живе у серці кожного з нас
Відповідь:
1. Події на початку оповідання відбуваються у сел вка
2. Козаки в цьому оповіданні воювали проти татар.
3. В полон взяли сина кримського хана Девлет-гірея Ібрагіма – Мустафу.
4. Діда Андрія зарубали, батька Степана і сестру Ганусю взяли у полон, а матір Палажку зарізали
5. Щоб взволити Ганусю потрібно було їхати в Крим.
6. Харциз Карим обікрав Павлуся ще й продав його татарам
7. Козаки впізнавши коня і сідло Павлуся судили його за зрадництво і відтяли йому голову
8. Павлусь сподобався татарам своєї веселою вдачею, понятливістю і тим, як швидко він вивчив татар-ську мову.
9. Щоб залишитися у татар Павлусь повинен був відмовитися від християнської віри (збусурманитись)
10. Татарин Сулейман купив Павлуся як подарунок для свого сина Мустафи
11. Вибили Павлуся (але чи дротянками чітко не вказано), за тещо він занадто зухвало відповдав своєму господарю, відмовився прийняти іншу віру і інше імʼя, а також не приховував того, що він ладен в будь-який момент втекти. А до покарати дротянками (правда, цього не встигли зробити) Павлуся наказав знову ж таки його господар Мустафа, за те, що Павлусь таки утік. Покарання передбачало 100 ударів, але так як Павлусь сам добровільно вернувся, то 100 ударів замінили на 20 ударів дротянками.
12. Остап Швидкий опікувався Павлусем, підказував як себе вести, що можнаа говорити, а що ні, пошкодував його, коли Павлуся наказали вибити, змастив його рани ліками.
13. Єдиним сином Дівлет-гірея Ібрагіма був Мустафа-ага, саме під його керівництвом татари напали на вку. Павлусь сказав, що дише його сестра може знати, куди подівся син Ібрагіма, але її забрали у полон татари, а тому її потрібно знайти.
14. Полоненого Мустафу тримали у лубенського полковника
15. Павлусь і Гануся у полоні в Криму згадували зимове свято Різдво.
16. Дівлет-гірей за порятунок єдиного сина обіцяв дарувати Павлусеві і його сестрі Ганусі свободу, а також на прохання Павлуся пообіцяв йому викупити з неволі Остапа Швидкого і до м добратися в Україну .
Пояснення: