Розглянувши фольклорно-міфологічну систему «Лісової пісні» у контексті світових міфів, автор йде далі від своїх попередників у розшифруванні скомплікованої символіки твору. І все ж в цілому проблема синтезу засобів художнього мислення автора та фольклорно-міфологічної структури у драмі-феєрії Лесі Українки не знайшли достатнього висвітлення. Причиною є багатоаспектність проблеми вивчення джерел Лесиного шедевру: у сферу наукового обігу потрапляють нові матеріали, удосконалюється методологія дослідження. Оскільки цей унікальний твір Лесі Українки виник внаслідок синтезу досягнень рідної культури, книжної та уснопоетичної, і світової літератури, а також внутрішньої художньої еволюції автора, то для глибшого й повнішого розуміння його тексту та мікрообразів пропонуємо таку систематизацію джерел:
Повесть «за сестрой» (1907) создана на основе долгодействующего изучения материалов времен татарских нападений на украинские земли и их тщательной художественной обработки. в центре - захватывающая юного павлуши, младшего сына из казацкого рода судаков, который спас от татарского плена свою сестру анну. тема: воспроизведение страшных картин порабощения татарскими захватчиками украинского народа; изображение павлуши, который прилагает любые усилия, мужества, настойчивости, старательности, сообразительности для спасения своей сестры анны из татарского плена.