Кому налижать фрази з твору "Сто тисяч":"Сміливі,сміливі ви...,з вами і не такі діла можна робить",
"...купанію з панами водить і зараз морду пиндючить перед своїм братом!",
"...це пройдисвіт! Я їх багато бачив",
"І все він зна--тілько нічого не робе",
Кому з цих людей?:Калитка,Копач,Калитчин кум,Невідомий.

Відповідь:

Літературна казка виникла за класицизму як «низький» розважальний жанр. Відомо, що в XVII—XVIII ст. казки були поширеною розвагою у європейської знаті та розігрувалися в придворних феєріях.

Літературна казка на території України спочатку була представлена авторськими переказами та інтерпретацією фольклорних сюжетів, стилізацією під народну казку, використанням народних мотивів тощо. Такі казки створювали зокрема письменники XIX ст.: Марко Вовчок, Степан Руданський, Іван Манчжури, Панас Мирний, Олена Пчілка, Леся Українка, Іван Франко, Михайло Коцюбинського. З часом українські, як і зарубужні, авторські казки відходять від фольклорних витоків, зображають у казковій формі злободенні питання, завуальовано критикують негативні суспільні явища.

Обижинки. Обжинки У перший день осені проходив Свято врожаю, до якого починали готуватися ще в серпні. Після закінчення жнив в поле залишали кілька нескошених класів, званих «бородою», а частина відносили в храм. За кілька днів до початку основних урочистостей перед статуєю Святовита (бога війни і врожаю) ставили кубок з медовухою - священним напоєм слов'ян. Напою вибуло - значить, чекай нещастя; наповнена ж до країв чаша вважалася передвісником багатого врожаю.

Під час свята богів дякували за врожай і просили у них ще кращого врожаю в наступному році. Плели вінки, пекли калачі. Народний характер Свята врожаю виявився сильнішим часу: сьогодні Обжинки святкують в один з недільних днів вересня, відразу по закінченню жнив.