Контроль знань
Ніна Бічуя. «Шпага Славка Беркути»
1. Події у повісті “Шпага Славка Беркути” відбуваються в
А Києві Б Львові
В маленькому райцентрі Г у провінційному містечку
2. Метаморфоза, на думку Юлька, сталася з
А Юльком Б Стефком
В Славком Г Настею
3. “Виглядав пещеним мамієм, однак ніби й поганим не був”
А Славко Беркута Б Стефко Вус
В Юлько Ващук ГЛопух
4. Лілі за клас на прем’єру
А “Червоної шапочки” Б“Снігурочки”
В “Русалочки” Г“Лускунчика”
5. Славко став кращим учнем Андрія Степановича через
А півроку Б рік
В два місяці Г два роки
6. Славко Беркута поранив Юлька, бо
А трапився прикрий випадок Б він навмисне поранив противника
В хотів довести, що не все йде в руки легко
Г думав похизуватися перед Лілі
7. Беркута не погоджується з думкою Юлька, що
А він прийшов його пошкодувати Б він заздрить Ващукові
В все в порядку Г в нього на все своя думка
8. 7-Б, дізнавшись про суд над Славком
А вирішив виказати Славкові все
Б погодився, що Славко погано впливає на інших
В збунтувався й утік із виховної
Г прийняв пропозицію виключити Беркуту зі школи
9. Мама довідалася про суд над сином
А з його розповіді Б із дзвінка Варвари Трохимівни
В зі слів тренера Г з повістки
10. Дізнавшись про звинувачення сина, тато
А вирішив влаштувати скандал у школі
Б сказав, що більше не вірить Славкові
В був байдужим до сина
Г вирішив сам піти до школи, щоб захистити сина
11. Свою вину на Славка переклав
А Юлько Ващук Б один із старшокласників
В Стефко Вус Г Лопух
12. Події на суді розгортаються в такій послідовності:
А читання листа– заступництво Андрія Дмитровича – поява свідка– виступ Варвари Трохимівни
Б виступ Варвари Трохимівни – читання листа –заступництво Андрія Дмитровича – поява свідка
В читання листа – виступ Варвари Трохимівни – заступництво Андрія Дмитровича – поява свідка
Г читання листа– заступництво Андрія Дмитровича – виступ Варвари Трохимівни – поява свідка
Двадцять пять років незалежності України, безумовно, вже мають позитивні наслідки у різних сферах нашого життя. Змінюється наша свідомість, набираючи рис високої духовності. Ми все частіше і сильніше відчуваємо себе українцями, з інтересом вивчаємо справжню історію, що тривалий час була закрита для народу, знайомимося зі своїми героями. Велику до у цьому нам надають героїчні думи та історичні пісні — живі свідки подій минулого. Саме з цих творів і постає історія України, історія безперервної боротьби за волю. Татарські ординці, турецькі яничари, литовські феодали, польські пани — всі вони зазіхали на українські землі, намагалися підкорити наш народ.
Одним із найулюбленіших народних героїв був і є Богдан Хмельницький, який прославився і в боях з турками, і в битвах з польською шляхтою. Його образ постає з найбільшої, мабуть, кількості пісень і дум. Що найбільше приваблювало в ньому? Безумовно, його військовий талант, рішучість і мужність, з якими він вів козаків на ворога. У пісні «Чи не той то хміль» Богдан нагадує казкового велетня, від одного помаху шаблі якого гине ціле військо.
Гей, поїхав Хмельницький і к Жовтому Броду,
Гей, не один лях лежить головою в воду.
Перемога козаків під Жовтими Водами подається за до паралелізмів:
Гей, там поле, а на полі цвіти, —
Не по однім ляху заплакали діти.
Гей, там річка, через річку глиця, —
Не по однім ляху зосталась вдовиця!
Хмельницький, безумовно, був головним організатором тієї перемоги. Це засвідчила й пісня «Не дивуйтеся, добрії люди». Приклад гетьмана надихає на подвиги й воїнів.
Од нас, козаків, од нас, юнаків,
Ні один панок не вкрився.
У цій пісні згадується ще один герой — Максим Кривоніс, соратник Богдана, який не поступається йому в силі й спритності. Він рубає мечем голову з плечей, «решту топить водою». Під керівництвом умілих ватажків козаки «загнали панів аж за Віслу».
Богдан Хмельницький залишився у пам’яті народу ще й як мудрий діяч. У думі «Хмельницький і Барабаш» подається епізод, коли Хмельницькому довелося навіть піти на хитрощі, аби забрати у зрадника Барабаша королівські листи про пільги українським козакам, сам вчинок Богдана важко назвати чесним і благородним, але для народу головне те, що Хмельницький діє в його інтересах, до кінця відданий йому.
Твір на тему "За що народ увічнив імена своїх героїв":
Історія нашого народу славетна та неповторна. Чимало випробувань пройшли наші предки, а згадки про них лишилися у ліричній поезії: думах, історичних піснях тощо. У цих творах люди згадали про тих хоробрих воїнів, які мужньо боролися за щастя та незалежність нашої держави. Народ увічнив імена своїх героїв у творах, бажаючи, щоб слава їхня не вмерла ніколи.
Згадаємо відомі рядки Ліни Костенко, яка каже про героїв так: "Пішов у смерть - і повернувся в думі. І вже тепер ніхто його не вб'є". Дійсно, лишивши спогади у вигляді поетичних рядків, ми назавжди закарбовуємо у своїй пам'яті згадку про тих, хто боронив нашу землю, був палким патріотом та щирим українцем. Кожен з нас має знати історію свого народу, пишатися нею, піклуватися про її збереження. І у цьому нам до думи та історичні пісні.