Контрольна робот за темою No Володимир Дрозд «Білий кінь Шепта оs,
Юрій Винчук Місце для дракона»
1. Робота, яку недолюблю я никонувати білий кінь 7036)
2. Як білий кінь охарактеризував сам себе?(0,56)
3. Змалку білий кінь поробляв (0,56)
4. Чого соромтеся Шепталоо, 56)
3. Яким я хочу бачити коня Шептала?(26)
6. За яких обставин кінь з білого кольору перетворився на брутунато-сірого? У
чому полягає символічність значення цієї метаморфози?(16)
7. Укажіть художні засоби, які містить шитта «Шетало гордоито кресонгур
копитом зірку застиг , ніби чекав на іскру. Знетацька по волохатій хмарності
цьохнуло болюче білим, наче із сіриті, плетем снігом (056)
8. Як ви вважете, неприязнь інтюх коней до шетала - це вияв здpoin?
Відповідь умотивуйте. (26)
9. Коли люботинський князь посів батькові володіння, у князівстві запагувало,
розпочалося...(0,56)
10. «Господи, чим я віддячу тобі аласку твото?», - кликнув перед образами и а як устав з колін, то радість світилася в його очах, а плечі ротравилися,
наче й не згорблювалися й ніколи». Княжь так радір через те, що...(0,56)
П. Дракон Грицько поводився зовсім не по-дракончи, бо . (0,56)
12. Пустелник сказав дракопові про края «Ти для нього тепер як манна
небесна, - маючи на увазі, що.. (0,56)
13. Дракон Грицько за вірою був. (0,56)
14. Князь говорив воеводі про дракона Грицька:
- Ну пішли часи . Уже й драком порядні перевелися. Не диво, що воно таке
глупеньке вдалося. лоботинський правитель думал так, тому що...(0,56)
15. Настасія назвала дракона...(0,56)
16. Єдиним вразливим місцем дракона було ...(0,56)
17. Грицько погодився вийти на бій з лицарями й піддатися ім найперше
заради... (0,56) (Решите
ніхто не баче, як сирота плаче» (народна мудрість) (за оповіданнями про дітей б. грінченка)
проблема любові і щастя людини у новелі в. винниченка «момент»
чи варто виправдовувати чіпку? (за романом «хіба ревуть воли, як ясла повні? »)
трагікомічне звучання образу головного героя комедії і. карпенка-карого «мартин боруля»
мої роздуми над повістю «кайдашева сім’я»
чи легко бути лідером? (за драматичним етюдом о. олеся «по дорозі в казку»)
збірка і. франка «з вершин і низин» - важливий етап у розвитку української поезії
змалювання людських характерів, їх несумісності в повісті і. нечуя-левицького «кайдашева сім’я»
вічна тема у мистецтві - тема влади землі над людиною
« було байдуже, чи він українець, чи полян» (характеристика образу єремії вишневецького)
порівняльна характеристика карпа і лавріна з повісті і. нечуя-левицького «кайдашева сім'я»
фольклорно-етнографічна основа повісті м. коцюбинського «тіні забутих предків»
образи селян в повісті «fata morgana» m. коцюбинського
твір-мініатюра про
чому лаврін і мелашка стали сварливими, дріб'язковими людьми
семантика образу омелька кайдаша з повісті і. нечуя-левицького «кайдашева сім'я»
мавка із драми-феєрії «лісова пісня» - мій улюблений літературний персонаж
не роби іншому того, чого не бажаєш для себе
мій улюблений твір (м. коцюбинського «intermezzo»)
марійка та івоніка - втілення цінностей народної моралі (за повістю о. кобилянської «земля»)
яку сім’ю я сподіваюся мати в майбутньому
«і все-таки до тебе думка лине» леся українка
оповідання і. франка про дітей та школу
проблема життєвого вибору (за романом «хіба ревуть воли, як ясла повні? »)
камінний хрест як художній символ українського селянина-бідняка (за новелою в. стефаника «камінний хрест»)
образ чоловіка у прозі панаса мирного
трагедійність образу марії ляшнівської, головної героїні драми в. винниченка «гріх»
навіщо потрібно вивчати мову сучасній елайзі дулітл? (твір-роздум)
мої враження після прочитання драми «украдене щастя»
«чайка» - символ вбитого кохання
Наш, український народ здавна славиться своїм хорошим почуттям гумору. І це дійсно так. Хороший жарт допомагає нам пройти через різні проблеми: фінансові, політичні чи сімейні.
Гумор супроводжував наш народ з самого початку. В Київській Русі першим документом, в якому дослідники знайшли прояви нашої культури в цьому напрямку, став твір “Моління Данила Заточеника”. Це унікальне історичне джерело, в якому можна розгледіти початки цього почуття в нашого народу. Пізніше, українці демонстрували своє почуття гумору в багатьох творах та історичних джерелах. Під час володарювання українськими землями литовською та польською владою виникло багато сатиричних жартів і історій. В ту добу приводом для насмішок були українські пани, які заради грошей, панівного становища в суспільстві відмовлялися від своєї національності.
Саме цю рису панства висміяв у свої творах український літературний і релігійний діяч Іван Вишенський. Пізніше, за до сатиричних творів, хотів пробудити свідомість українців Григорій Сковорода. Його твори “Бджола та Шершень”, “Всякому місту звичай і права”, “Голова і тулуб” порушують в гумористичній формі багато проблем тогочасного суспільства.
Також своїми гострими, саркастичними жартами славилися козаки. Згадати тільки одну ситуацію – лист у відповідь Султану Мухаммеду IV. Тодішній правитель Туреччини, після завданої шкоди на Кримському півострові, відправив ультимативний лист. В цьому листі він хизувався своїм військом, титулами перед козаками і ставив їм ультиматуми. А козаки відповіли йому наступним: «Не будеш ти годен синів християнських під собою мати». Цю відповідь і досі пам’ятає не тільки наш народ.
Потім ряд творів – “Енеїда” Котляревського, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Мирного, “Інститутка” Марка Вовчка, “Кайдашева сім’я” Івана Нечуй-Левицького та багато інших. В кожному з них автори висміювали соціальні вади панства, народу, продажність, беззаконня, жорсткості панівної гілки суспільства. Але, знаєте,що найбільше об’єднує ці твори? Незважаючи на всі труднощі, які довелося пережити нашому народові, він завжди знаходив з чого посміятися, навіть у саркастичній формі. Саме це показує, що наш народ – незламний. І вся наша література демонструє аргументи до фрази “Сміємось, отже, не здаємось”.