Контрольна робота №1 повторення вивченого у 8 класі пряма непряма мова

6 вкажіть речення, у якому неправильно розставлені розділові знаки
а) "той лиш пошани достоїн , хто мову шанує свою"- підкреслював володимир сосюра
б) я запитав товарища: "ти підеш на річку ловити рибу"? " .,
в) " можна все на світі вибирати сину, вибрати не можна тільки батьківщину" -застерігає василь симоненко
7 вкажіть речення, у якому правильно розставлені розділові знаки"
а) "як гарно ! "-сказала сестра.,
б) на плакаті написано "дружіть з книгою ! " .,
в) " я піду на річку ловити рибу"- сказав олег
8 вкажіть речення , яке відповідає схемі а: "п? :
а) не на тебе ждать я буду поет відповідає .,
б) тут поет запитав хто там .,
в) лицар крикнув от і .
9 вкажіть схему , яка відповідає реченню котра година запитує михайлик:
а) а: "п"? .,
б) "п", - а
в) "п"? - а
10 пряма мова береться :
а) в лапки
б) в дужки
в) в тире з обох боків

іть будь ласка

Там 1 главный герой и он пастушок (имя не помню)  в один день  когда пастушок пас овечек то одна убежала и он погнался за ней. А потом он упал в яму где  жили яяни которые строили свои башенки и знали только 1 слово- я. в городе были ворота но они были закрыты и по пророчеству открывались только тогда когда кто-то говорил слово которое знают все (и яяни) но не часто им пользуются.  про это ему рассказал старик который был простым человеком  и тоже как пастух упал в эту яму. пастушок предложил старику пойти вместе с ним но на это старик сказал что он уже слишком стар и не сможет выбраться. тогда пастушок взял старика на спину и пошёл к вратам. он их попросил открыться да так вежливо, что врата распахнулись и пропустили пастушка.
А когда он вылез то вместо старика обнаружил на спине мешок с картошкой.

Українська мова - велике духовне надбання нашого народу
Моє ставлення до української мови
Любов до рідного краю, до Батьківщини виявляється в любові до рідного слова. Словом рідним треба дорожити, як честю матері, як совістю. Якщо людина байдужіє до рідної мови, то в її душі вмирає краса рідної землі, вона втрачає зв'язок з нею. Людина стає без роду, без племені, котиться перекотиполем у безодню бездуховності й жорстокості, перетворюючись на подобу людини. Але що то значить бути бездуховною людиною? Це просто істота, біологічна істота без серця, без душі.
Ми часто милуємося краєвидами природи. Слухаємо шепіт дерев у саду, спів птахів у гаю. Бачимо, як журно хилиться колос пшениці на ниві в очікуванні хліборобських рук. Зачудовано гаємо, як квіти ніби вибігають на берег річки й здивовано дивляться на її швидкий плин у невідомість. Замріяно стоять верби на березі, опустивши зелені коси у воду. Про що вони мріють?
Земна краса завжди прагнула натхненного слова. Воно лишилося в багатющій скарбниці української пісні, казки, легенди, поезії. Хай же вічно звучить музика народного слова. Нехай неповторні його пахощі стануть для кожного з нас найдорожчими і найріднішими. Саме так я уявляю собі ставлення до рідної мови.
Думка моїх однокласників була одностайна: людина не може існувати без своєї мови, без культури свого народу.
Я не закликаю всіх одягати національний одяг, — від цього українцем не станеш, але не знати українцям своєї мови просто соромно. Вважаю, що кожен повинен знати мову й пісні своєї бабусі, яка так щиро колись розповідала нам казки, яка вчила співати. Щиро вдячна своїй бабусі за те, що вона прищепила мені любов до рідної мови, до рідної землі.