Контрольна робота№1 ІІ варіант
1.В історичній пісні «Ой Морозе Морозенку» йдеться про:
а) мученицьку смерть славнозвісного героя;
б) спустошливі набіги турецько-татарських орд на Україну;
в) битву козацького війська під Жовтими водами;
г) прощання козака з коханою.
2.Рядки «….Витоптала орда кіньми маленькії діти…»- це рядки з пісні:
а) «Ой Морозе Морозенку»; б) «Чи не той то хміль»;
в) «Зажурилась Україна»; г) «Віють вітри, віють буйні».
3.Вказати, авторство якої з пісень приписують Марусі Чурай:
а) «Чи не той то хміль»; б) «Засвіт встали козаченьки»;
в) «Ой Морозе, Морозенку»; г) «Зажурилась Україна».
4.Іван Сірко, про якого йдеться в пісні:
а) кошовий отаман Запорзької Січі; б) гетьман України;
в) хорунжий; г) сотник.
5.Укажіть, до якого фольклорного жанру належить твір «Маруся Богуславка»:
а) до історичних пісень; б) до соціально-побутових пісень;
в) до жанру дум; г) до козацьких пісень.
6.Визначте правильне твердження:
а) дума виконується речитативом;
б) дума – це ліро-епічний твір про важливі історичні події та реальних історичних осіб;
в) дума – це невеликий ліричний твір переважно героїчного змісту;
г) основною ознакою дум є історична конкретизація.
7.Розташуйте події у правильній послідовності («Засвіт встали козаченьки»)
а) «Прощай, милий мій синочку,
Та не забувайся...»
б) «Заплакала Марусенька
Свої ясні очі».
в) «Яка ж би то, мій синочку,
Година настала,
Що чужая дитиночка
За рідную стала».
г) «Прийми ж мою Марусеньку,
Як рідну дитину».
8.Установіть відповідність між творами та їх темами:
1 «Ой не ходи, Грицю»
2 «Чи не той то хміль»
3 «Віють вітри, віють буйні»
4 «Зажурилась Україна»
9.Прочитайте уривок, визначте художні
засоби в ньому:
Віють вітри, віють буйні,
Аж дерева гнуться,
Ой як болить моє серце,
А сльози не ллються.
Трачу літа в лютім горі
І кінця не бачу.
Тільки тоді і полегша,
Як нишком поплачу.
10.Напишіть твір-мініатюру на одну з тем:
«За що шанує народ пісні Марусі Чурай?»
«Маруся Богуславка: зрадниця чи патріотка?» (за одноіменною думою)
««Козаки – славні захисники рідної землі…»
Домашнє завдання. Підготувати презентацію про життєвий і творчий шлях Т.Шевченка.
а) туга дівчини від розлуки з коханим;
б) перемога козаків над поляками під
Жовтими Водами в 1648 р.;
в) страждання українського народу від
набігів турецько-татарських орд;
г) визволення козаків із турецько-
татарської неволі;
д) помста коханому за зраду, що призвело
до трагічних наслідків.
Відповідь:
Кілька ночей підряд Захару Беркуті снився один і той самий сон, що вони усією громадою прийшли до Сторожа ( великого каменю, який стояв біля села) і моляться, та раптом з вуст Захара починає литися зовсім інша молитва, а Сторож падає і накриває Захара.
Цитата з твору "Дивний сон снився Захарові Беркутові. Здавалось йому, немов нині їх дорічне свято "Сторожа", і вся громада зібрана довкола каменя при вході тухольської тіснини: дівчата з вінками, молодці з музикою, всі в празничних чистих строях. Оце він, найстарший віком у громаді, перший наближається до святого каменя і починає молитися до нього. Якісь таємничі, тривожні, болючі чуття опановують його серце під час молитви; щось щемить у нього в глибині душі — і сам він не знає, що такого. Він молиться гаряче, по двох-трьох словах звичайної молитви він відступає від стародавніх, звичаєм усталених зворотів; якась нова, гарячіша, пориваюча молитва плине з його уст; уся громада, потрясена нею, паде ниць на землю, і сам він робить те саме. Але слова не перестають темно робиться кругом, чорні хмари покривають небо, громи починають бити, блискавиці палахкотять і облітають увесь небозвід осліпляючим огнем, земля здригається — і разом, звільна перехиляючись, святий камінь рушається з місця і з страшенним лускотом валиться на нього"
Захар молився: — Великий наш Сторожу! Ти, котрого діди наші вважали своїм опікуном, котрого і ми шанували досі щорічними празниками! Три рази вже ти, ніч по ночі, являвся мені в снах, немов то ти падеш і привалюєш собою мене.
Пояснення:
Але у таких випадках варто думати не лише про себе, а й про інших. Можливо, людина, яка вас образила, зробила це ненароком і дуже переживає через ситуацію, що склалася. Інколи трапляються такі випадки, коли людина, що вас скривдила, попросила пробачення, і ви вибачили і знову повірили їй, та не минуло багато часу, і вона знову вас розчарувала. Але не потрібно після цього думати, що всі люди підступні та лицемірні. Так, після такої ситуації пробачати вже буде на порядок важче, але потрібно пам’ятати, що всі люди різні, і що навіть та людина може дійсно змінитися і у результаті стати вашим найкращим другом.
На мою думку, невміння пробачати приносить багато страждань людині. Тому, щоб залишатися людиною і не втрачати дорогих і близьких нам людей, ми повинні навчитися щиро вибачати. Обережність у цій справі є невід’ємною складовою, так як деякі люди можуть скористатися вашою добротою, тому, перед тим, як когось вибачити, потрібно дізнатися, чи щирі вибачення тієї людини, чи можливо вони корисливі.
Я також вважаю, що вибачившись і вибачивши ми робимо своє життя легшим і радіснішим. І важливим моментом у цих ситуаціях є саме щирість, перед іншою людиною і перед самим собою. Життя рухається дуже швидко і ми не повинні гаяти свій час на щоденні непорозуміння та образи. Тримаючи на когось зло, ми можемо втрачати близьких людей, тому так важливо відноситись до всіх з розумінням і вміти пробачати людей.