Контрольна робота№1 ІІ варіант
1.В історичній пісні «Ой Морозе Морозенку» йдеться про:
а) мученицьку смерть славнозвісного героя;
б) спустошливі набіги турецько-татарських орд на Україну;
в) битву козацького війська під Жовтими водами;
г) прощання козака з коханою.
2.Рядки «….Витоптала орда кіньми маленькії діти…»- це рядки з пісні:
а) «Ой Морозе Морозенку»; б) «Чи не той то хміль»;
в) «Зажурилась Україна»; г) «Віють вітри, віють буйні».
3.Вказати, авторство якої з пісень приписують Марусі Чурай:
а) «Чи не той то хміль»; б) «Засвіт встали козаченьки»;
в) «Ой Морозе, Морозенку»; г) «Зажурилась Україна».
4.Іван Сірко, про якого йдеться в пісні:
а) кошовий отаман Запорзької Січі; б) гетьман України;
в) хорунжий; г) сотник.
5.Укажіть, до якого фольклорного жанру належить твір «Маруся Богуславка»:
а) до історичних пісень; б) до соціально-побутових пісень;
в) до жанру дум; г) до козацьких пісень.

6.Визначте правильне твердження:
а) дума виконується речитативом;
б) дума – це ліро-епічний твір про важливі історичні події та реальних історичних осіб;
в) дума – це невеликий ліричний твір переважно героїчного змісту;
г) основною ознакою дум є історична конкретизація.
7.Розташуйте події у правильній послідовності («Засвіт встали козаченьки»)
а) «Прощай, милий мій синочку,
Та не забувайся...»
б) «Заплакала Марусенька
Свої ясні очі».
в) «Яка ж би то, мій синочку,
Година настала,
Що чужая дитиночка
За рідную стала».
г) «Прийми ж мою Марусеньку,
Як рідну дитину».
8.Установіть відповідність між творами та їх темами:
1 «Ой не ходи, Грицю»
2 «Чи не той то хміль»
3 «Віють вітри, віють буйні»
4 «Зажурилась Україна»

9.Прочитайте уривок, визначте художні
засоби в ньому:
Віють вітри, віють буйні,
Аж дерева гнуться,
Ой як болить моє серце,
А сльози не ллються.
Трачу літа в лютім горі
І кінця не бачу.
Тільки тоді і полегша,
Як нишком поплачу.
10.Напишіть твір-мініатюру на одну з тем:
«За що шанує народ пісні Марусі Чурай?»
«Маруся Богуславка: зрадниця чи патріотка?» (за одноіменною думою)
««Козаки – славні захисники рідної землі…»
Домашнє завдання. Підготувати презентацію про життєвий і творчий шлях Т.Шевченка.
а) туга дівчини від розлуки з коханим;
б) перемога козаків над поляками під
Жовтими Водами в 1648 р.;
в) страждання українського народу від
набігів турецько-татарських орд;
г) визволення козаків із турецько-
татарської неволі;
д) помста коханому за зраду, що призвело
до трагічних наслідків.

  Можу запропонувати охарактеризувати Дракона Грицька у такий б:

      Дракон Грицько – добрий та чуйний дракон, який «вилупився з яйця, що пролежало, може, із сотню літ у печер», жив на світі близько восьми років і про його існування ніхто не знав. Нікому було його виховувати, малий навіть не знав, що йому їсти, тому харчувався травичкою, не вживав м’яса, нікому не чинив кривди.

      Згодом Дракон потоваришував із пустельником, який навчив його грамоти. Грицько почав читати, писати вірші, знайомитись з богословськими творами. Грицько навіть намагається контролювати свою справжню природу, випускаючи полум’я лише вгору. Так він намагається не зашкодити природі, береже її від пожежі.

      Проте спокійне життя Дракона триває недовго. Князь оголошує на нього полювання і до нього йдуть лицарі, а згодом і зовсім вбивають його. Ніхто не зважає на те, що «цей дракон якийсь дуже дивний. Ні на кого не нападає, нікого не вбиває». Всі люди були ласі збагачення, мали на меті лише власні цілі.

      Отже, у творі Ю. Винничука Дракон зображується як поет та християнин. Це добра, не хижа істота, яка нікому не хоче чинити зла. Грицько дбає про природу, їсть листячка, контролює свою справжню

Объяснение:

Читаючи твори Г. Сковороди, я не припиняв дивуватися з того, наскільки глибоким є їх зміст, наскільки актуальними, необхідними та просто красивими є філософські ідеї, висловлені в них.Однією з головних ідей філософії Сковороди була ідея так званої сродної праці. З дитячих років, ще юнаком, майбутній філософ та письменник звик допомагати своїм батькам. Щастя, що ця до давала йому справжнє задоволення, бо його батьки — звичайні селяни — змогли вказати дитині на те задоволення, яке може приносити праця заради власного добробуту. Пізніше усе пережите в дитинстві Г. Сковорода висловив у своїх творах, та власній філософській теорії. Він навчав, що кожна людина має працювати. Бо ледарювання призводить до деградації насамперед духовної, воно ніби уповільнює життя людини, робить його беззмістовним та безбарвним. Тільки праця в змозі позбавити людину песимізму, нудьги та сірості. Але ця праця має відповідати покликанню людини, найтоншим порухам людського серця.На жаль, тогочасне суспільство зовсім не зважало на природні нахили людини. Коли дитина народжувалася в бідній селянській родині, майже упевнено можна було сказати, що все своє життя вона працюватиме на землі. Коли ж дитина з'являлась на світ в родині ремісника, вона також, скоріше за все, ставала ремісником, переймаючи від батька його професію, те саме стосувалося духовенства тощо. У східних країнах, зокрема в Індії, протягом багатьох сторіч існував кастовий поділ суспільства. Наприклад, були ремісники, торговці, воїни, духовенство. Отже, дитина від народження не могла змінити своєї кастової приналежності, змушена була з малих років пізнавати часто нецікаву для себе справу. Але що робити, коли син воїна не має бажання братися до зброї, прагне життя спокійного і усамітненого, має хист до мистецтва. Або коли майбутній церковник знаходить розраду і щастя в щоденній праці на землі, в створенні чогось матеріального, у відчутній до людям? Відповіді на це питання не було. Звісно, в українському суспільстві такого явного поділу за кастами не було, проте ця проблема поставала дуже гостро.Григорій Сковорода помітив таку несправедливість і обміркував шляхи її подолання. Він дійшов висновку, що головне — вчасно помітити нахили дитини і в жодному разі не створювати перешкод на шляху її духовного та професійного розвитку. Коли дозволити селянській дитині, якщо вона того хоче, стати музикою і все своє життя присвятити цьому справді прекрасному мистецтву, а синові монарха дати змогу працювати на землі, якщо він не має бажання, а головне — хисту керувати країною, люди стануть щасливішими. Коли займаєшся улюбленою справою, навіть результативність твоєї діяльності відчутно збільшується. Але Григорій Сковорода міркував не тільки про щастя кожної людини окремо: коли кожен бути займатися своєю сродною працею, саме суспільство стане краще, бо кожна людина — від хлібороба до полководця — робитиме свою справу творчо, професійно і з задоволенням.