Контрольна робота 5 клас
Рідна Україна. Світ природи (частина 2)
1. Благодатним, довгожданим М. Рильський називає:
а) день;
б) дощ;
в) ранок;
г) схід сонця.

2. Як саме герой оповідання М. Вінграновського «Сіроманець» хоче до вовкові:
а) тримати його, як домашню тварину;
б) підгодовувати тихцем;
в) повернути зір;
г) відправити в заповідник.

3. Вона – не тільки тема вірша
Або картини, -
В ній є висоти незміримі
Й святі глибини.
Ці рядки з поезії М.Рильського:
а) „Люби природу не як символ”;
б) „Осінь – маляр із палітрою пишною”;
в) „Дощ”.

4. Що намалював Олесь на уроці замість горщика («Дивак» Г.Тютюнника)?
а) дерево;
б) дятла;
в) будинок;
г) квітку.

5. Що не сподобалося Олесеві в дідових діях під час поїздки по солому?
а) занадто багато набирає соломи;
б) хльоскає коней батогом;
в) швидко їде;
г) не слухає розповіді Олеся.

6. … Золотий вечірній гість
Впав бадьоро, свіжо, дзвінко
На закурені будинки…
Ці рядки з поезії М.Рильського:
а) „Люби природу не як символ”;
б) „Дощ”;
в) „Осінь – маляр із палітрою пишною”.

7. Чим мотивував Олесь хлопчикам свою відмову ламати лід («Дивак» Г.Тютюнника)?
а) він ще молодий;
б) можна провалитися;
в) не хоче замочити ніг.

8. Стає на захист хижака і намагається його вилікувати герой твору:
а) „Лось” Є.Гуцала;
б) „Дивак” Г.Тютюнника;
в) „Сіроманець” М.Вінграновського.

9. Куди загнав вовк Чепіжного („Сіроманець” М.Вінграновського)?
а) в ліс;
б) по шию в озеро;
в) на галявину.

10. У якій поезії М. Рильський використав прийом персоніфікації? (визначення персоніфікації є в підручнику на сторінці 191-192)

11. Поясніть заклик М. Рильського в поезії «Люби природу не як символ душі своєї, люби природу не для себе, люби для неї…” (як ви розумієте ці слова).

12. Чого, на вашу думку, навчає оповідання «Дивак» Григора Тютюнника?

  Можу запропонувати охарактеризувати Дракона Грицька у такий б:

      Дракон Грицько – добрий та чуйний дракон, який «вилупився з яйця, що пролежало, може, із сотню літ у печер», жив на світі близько восьми років і про його існування ніхто не знав. Нікому було його виховувати, малий навіть не знав, що йому їсти, тому харчувався травичкою, не вживав м’яса, нікому не чинив кривди.

      Згодом Дракон потоваришував із пустельником, який навчив його грамоти. Грицько почав читати, писати вірші, знайомитись з богословськими творами. Грицько навіть намагається контролювати свою справжню природу, випускаючи полум’я лише вгору. Так він намагається не зашкодити природі, береже її від пожежі.

      Проте спокійне життя Дракона триває недовго. Князь оголошує на нього полювання і до нього йдуть лицарі, а згодом і зовсім вбивають його. Ніхто не зважає на те, що «цей дракон якийсь дуже дивний. Ні на кого не нападає, нікого не вбиває». Всі люди були ласі збагачення, мали на меті лише власні цілі.

      Отже, у творі Ю. Винничука Дракон зображується як поет та християнин. Це добра, не хижа істота, яка нікому не хоче чинити зла. Грицько дбає про природу, їсть листячка, контролює свою справжню

Объяснение:

Відповідь:На слова Андрія Малишка написано чимало пісень, що стали загальнонародними та уславили поета. Його поезія – глибока, натхненна і дуже щира. Поет у кожному зі своїх рядків переживає те, про що розповідає. Для віршів Андрія Малишка характерна ліричність, емоційність та експресивність, прозорість змісту, і, особливо, музикальність.          Музичність та витонченість поезіїї досягається використанням різних тропів. Так, для більшої милозвучності, автор використовує засоби емоційної фонетики (анафори, епіфори, алітерації, асонанси, повтори). Наприклад, у вірші, що став піснею «Вчителька», знаходимо повтор слів «летять-летять», повтор звертання «вчителько моя, зоре світова». Такі повтори створюють атмосферу пісні, до її легшому усвідомленню, запам’ятовуванню. Також знаходимо чимало речень з різною інтонацією: «Раднице моя на Вкраїні милій!», «Де тебе питать», які надають твору емоційності.              Поєднання особливих інтонацій, щемливих сюжетів, близьких для людства тем з великим успіхом зробили твори Андрія Малишка дійсно народними. І саме завдяки особливому поетичному таланту автора, пісні «Стежина», «Київський вальс», «Вчителька» та багато інших навіки будуть у наших душах, залишаючи легкий присмак ностальгії.

Пояснення: якось так