Контрольна робота № 6. Гумористичні твори. Леонід Глібов, Степан Руданський, Павло Глазовий
Варіант 1
1. Л. Глібов працював у гумористичному жанрі
А гумореска Б анекдот В байка Г співомовка 0,
2. Назвіть твір, у якому основною думкою є «Найлучше жити, як милосердний Бог дає»,
А «Добре торгувалось» С. Руданського В «Еволюція» П. Глазового
Б «Жаба і Віл» Л. Глібова Г «Муха і Бджола» Л. Глібова
0,
3. Яке із поданих нижче народних прислів’їв розкриває ідейний зміст твору «Муха і Бджола» Л. Глібова?
А Беруть завидки на чужі пожитки
Б Здогадався цуцик, як хвіст одпав
В Де кисіль – там я й сів, де пиріг – там я й ліг
Г Пальця до рота не клади, бо відкусить
0,
4. Укажіть твір С. Руданського, у якому висміюється бажання дошкулити українському народові й возвеличується кмітливість українців.
А «Добре торгувалось» В «Запорожці у короля»
Б «Гуменний» Г «Свиня свинею»
0,
5. Назвіть художні засоби, що використані в рядках: «Бо на солодку похвалу / Не тільки мухи ловляться».
А метафора, гіпербола В епітет, інверсія
Б епітет, антитеза Г епітет, метафора
0,
6. Байка має всі особливості, ОКРІМ
А розповідь про подію
Б невелика кількість дійових осіб
В алегорична спрямованість
Г немає розподілу на дві частини: розповідну та повчальну
0,
7. Установіть послідовність подій у байці Л. Глібова «Щука»
А винесення вироку Щуці 1 –
Б визначення суддівського складу 2 –
В звинувачення Щуки у злочинах 3 –
Г у суд на Щуку надійшла скарга 4 –
8. Установіть відповідність між поняттям та його визначенням.
1 співомовка А доброзичливо-глузливе ставлення до чого-небудь, спрямоване на викриття вад
2 гумор Б повчальна частина байки
3 алегорія В непрямий порядок слів у реченні
4 мораль Г короткий гумористичний вірш, часто побудований на якомусь народному анекдоті, дотепі, приказці чи казковому мотиві
Д б двопланового художнього зображення, що грунтується на приховуванні реальних осіб, явищ і предметів під конкретними художніми образами з відповідними асоціаціями
1 – 2 – 3 – 4 –
9. Установіть відповідність між рядками твору та його назвою
1 «Розбиратися у людях / Перше діло наше ». А С.Руданський «Гуменний»
2 «Не можна в двері – я в кватирку / Або пролізу
в іншу дірку - / І зась усім!» Б П.Глазовий
«Заморські гості»
3 «Реготять купці дурнії, / А він тільки сплюне/
Та й до другої крамниці, / Багатшої, суне». В Л. Глібов
«Муха і Бджола»
4 «Спом’янув тут бідний дідич / чорта і чортицю,/
Плюнув з лиха, сів на бричку: “Рушай за границю!” » Г С.Руданський
«Свиня свинею»
Д С.Руданський
«Добре торгувалось»
1 – 2 – 3 – 4 –
10. Дайте визначення поняття (Завдання 10 потребує короткої відповіді).
Інверсія – це …
11. Назвіть риси характеру українців, які дають їм можливість виходити з неприємних ситуацій. Наведіть приклади творів. (Завдання 11 потребує розгорнутої відповіді).
тарас шевченко відома і талановита людина на весь світ : він і поет і прозаїк і драматург і художник і скульптор . не знайдеться в україні жодної людини яка б у своєму житті не чула про нього чи не читала його "кобзаря" . ще моя прабабуся знала всі твори "кобзаря " напам'ять. творчість тараса передавалася з покоління в покоління . "кобзар" -це і пісенник і енциклопедія і книга з історії україни з народознавства. тарас шевченко - вірний син своєї україни . він був "закоханий" в свою батькывщину, мріяв про її свободу і незалежність. де б він не був завжди згадував рідні місця. шевченко й україна невід"ємні один від одного . велика кількість його творів перейнята болем щодо становища його народу усієї держави. мені сподобався вірш "думи мої думи мої" .в цьому творі поет розмірковує про роль поета і поезії у житті суспільства . це пісня дума сповнена суму й болю . поет сумував за рідним краєм вболівав за його долю страждав від того що кріпаки-українці знаходятся в панській неволі терплять знущання . тарас шевченко звертається до своїх дум із сподіваням і вірою у вільне життя співвітчизників. твори поета вчать нас мудрості любові до рідного краю і народунашої мови чесності справедливості порядності . і ми українці повинні вірити і робити все як вчить нас жити великий шевченко, жити дружно, мати "краще життя" віру і надію, що україна буде і що зійде над нею "щаслива зоря" свободи й розквіту
п'єса "мартин боруля" написана на основі реального факту. і. карпенко-карий використав подію, яка відбулася в його родині. батько письменника вирішив у суді довести своє дворянське походження. незважаючи на витрачені зусилля, рід дворянським визнаний не був, бо прізвище в нових і старих документах відрізнялося однією літерою.
так само й головний герой твору: багатий шляхтич, чиновник земського суду мартин боруля має заповітну мрію — зробити свій рід дворянським, поставити все на "дворянську лінію". справою честі стало те доведення "дворянської лінії", бо мартина пан красовський назвав бидлом, а його сина — телям. боруля наполегливо, із завзяттям судиться, гроші на вітер, і навіть не розуміє, що повірений трандалєв просто дурить його. а найголовніше, сам герой навряд чи зміг би пояснити, для чого йому дворянство потрібне, адже в нього цілком нормальне життя: має дружину, сина й доньку, чимале хазяйство.
зрозуміло, що боруля не має нічого спільного з дворянством. маючи звичку прокидатись рано, герой із усіх сил намагається бути паном і лежить, як і водиться панам, довго, хоч і болять боки від того лежання. усупереч родинній традиції вимагає від дітей називати його "папінька", а дружину — "мамінька", не дає працювати марисі, аби вона привчалася до дворянства. боруля марно витрачає чимало грошей на дворянський антураж. смішно виглядає це. намагання бути благородним: очікуючи з міста "кофію", герой просить дружину дізнатися, що з ним робити, бо "чай я пив і знаю, як його настановлять, то сам тобі розкажу; а кофію не знаю, як роблять. піди ти зараз до сидоровички — вона зна — і повчися у неї. і розпитай гарненько, як його роблять і коли його : чи до борщу, чи на ніч? "боруля, безперечно, прекрасний батько, хоча через свою обмеженість і засліпленість дворянством трохи не зламав життя марисі. відмову сватам миколи, марисиного коханого, боруля пояснює просто: "не приходиться дворянці йти за простого хлібороба, я тепер на такій линії" натомість майбутнім чоловіком доньки він бачить регістратора націєвського — людину несерйозну, звичайного міського франта, , що до того ж любить випити за чужий кошт. марисю дивує така кардинальна зміна в батькові, адже вона вихована зовсім по-іншому.
син борулі степан служить канцеляристом у місті. батько з щедрістю витрачає на нього гроші, аби він вибився в люди, виглядав, як дворянин. степанові це подобається, але ті гроші йдуть у нікуди, бо він не навчився цінувати зароблені гроші. вихор міста з веселими гуляннями, що часто закінчуються пиятикою, приваблюють хлопця. але канцелярію закривають, і молодший боруля повертається додому, де бачить хворого батька та майже розорене хазяйство. це все — наслідки бездумної гонитви за дворянством.
символічним є спалення "дворянських паперів" у кінці п'єси. герой немов очищається тим вогнем, стає зрячим, борулі стає легше, наче в нього нова душа ввійшла, а стара, дворянська, попелом стала.
у творі поєдналися елементи комедії і трагедії. образ борулі в цілому комічний, але за цим зовнішнім комізмом криється страшна драма, адже нерозумний, засліплений "дворянською лінією" герой міг втратити абсолютно все: і майно (якого майже не лишилось), і друзів (гервасія, протасія і матвія), і дітей (нещасливий шлюб марисі й розпусне життя степана), і власне життя.