готувала для аналогічного питання. Може щось підійде, хоч на міні-твір не дуже подібне
Коли Павлусь жив у будинку Девлет-гірея, до нього відносилися як до гостя. Незважаючи на те, що фактично Павлусь був у рабстві, Девлет-гірей не примушував його працювати. Павлусь був вільний. У мене навіть склалося враження, що спільне очікування здружили цих двох людей. Хоч і різних за мовою, віросповіданням, але таких одинакових у своїй любові до сім"ї, до родини. Думаю, що в кінці цієї історії Павлусь це також зрозумів, а коли Девлет-гірей дотримався своєї обіцянки, і не покарав Павлуся за його хитрість, а також, знаючи, що взимку їхати до України небезпечно, не сказав - все ви вільні з сестрою, куди хочете - туди йдіть, натомість подбав про те, що діти благополучно вже навесні їхали додому, та ще й пообіцяв виконати прохання Павлуся і викупити для нього невільника Остапа Швидкого - напевне, тоді Павлусь зрозумів, що татари теж звичайні люди. І серед них можуть бути і добрі, і злі. І що Девлет-гірей йому нічого злого не зробив і не бажав. А тому соромно бажати такій людині зла, тому і мстити йому Павлусь не має за що.
Всі на 5 хвилин замовкли. А потім Іграшка Оленя каже: Слухай, Дід, а що ти Ігорю на новий рік подаруешь?
Іграшка Діда Мороза: ще не знаю, Олень, те, що він запише на листі для мене, я і подарую.
Іграшка Оленя: А як ти гадає ш, щ о він попросить?
Іграшка Діда Мороза говорить: Мабуть, електро - самокат або якийсь телефон новий...
На їхньому діалозі в нас розрядився мікрофон. Ігор так хотів дочути кінець їхнього діалогу, але ми ніколи не зможемо дізнатися його кінець.
Ігор навіть не розповів це своїм друзям. Бо він знав, що йому ніхто не повірить...
Відповідь:
готувала для аналогічного питання. Може щось підійде, хоч на міні-твір не дуже подібне
Коли Павлусь жив у будинку Девлет-гірея, до нього відносилися як до гостя. Незважаючи на те, що фактично Павлусь був у рабстві, Девлет-гірей не примушував його працювати. Павлусь був вільний. У мене навіть склалося враження, що спільне очікування здружили цих двох людей. Хоч і різних за мовою, віросповіданням, але таких одинакових у своїй любові до сім"ї, до родини. Думаю, що в кінці цієї історії Павлусь це також зрозумів, а коли Девлет-гірей дотримався своєї обіцянки, і не покарав Павлуся за його хитрість, а також, знаючи, що взимку їхати до України небезпечно, не сказав - все ви вільні з сестрою, куди хочете - туди йдіть, натомість подбав про те, що діти благополучно вже навесні їхали додому, та ще й пообіцяв виконати прохання Павлуся і викупити для нього невільника Остапа Швидкого - напевне, тоді Павлусь зрозумів, що татари теж звичайні люди. І серед них можуть бути і добрі, і злі. І що Девлет-гірей йому нічого злого не зробив і не бажав. А тому соромно бажати такій людині зла, тому і мстити йому Павлусь не має за що.
Пояснення: