Контрольна робота з розділу "З української прози"
(творчість О. Довженка, Н. Бічуї , В. Дрозда)
Середній рівень ( ів)
1. Моральний урок дідів з оповідання О. Довженка «Ніч перед боєм» для
молодих бійців полягав у тому, що
А) вони попалили всі човни й зірвали ворогові переправу;
Б) перевернули човни й загинули разом із ворогами;
В) зробили засідку й побили багато ворогів;
Г) мужньо витримали знущання ворогів і не видали партизанів.
2. Діди Платон і Савка ставили за приклад бійцям, що відступали:
А) Кармалюка; Б) Гонту, Залізняка;
В) своїх синів; Г) самих себе.
3. Молоді бійці з оповідання О. Довженка перед своїм першим боєм запиталив командира Петра Колодуба
А) звідки він бере мужність і сили;
Б) що робити, коли ворога набагато більше й він краще озброєний;
В) чому не можна відступати
Г що робити при пораненні.
4. Дід Платон з оповідання О. Довженка «Ніч перед боєм» лаяв відступаючих наших бійців
А) за невміння користуватися зброєю, влучно стріляти;
Б) за невміння маскуватися, рити окопи;
В) за боягузтво, невміння та небажання захищати рідну землю;
Г) за те, що забувають писати листи своїм рідним.
5. У невинуватість Славка, героя повісті Н.Бічуі, вірили:
А) тренер, Лілі;
Б) Стефко та Юлько;
В) класний керівник і директор школи;
Г) інспектор дитячої кімнати міліції, Надія Григорівна.
6. Особливостями композиції повісті Н. Бічуї «Шпага Славка Беркути» є:
А) введення казкових, фантастичних елементів;
Б) наявність оповідача, розповідь ведеться від першої особи;
В) наявність багатьох відступів, листів, снів;
Г) зміщення часових площин, різнобічний показ героїв, заглиблення у
психологію.
7. Юлько Ващук, герой твору Н. Бічуї «Шпага Славка Беркути»,
розчарувався у своєму батькові через те, що:
А) той збирався до міліції заявляти на Славка за поранення;
Б) той скористався чужою працею, видавши її за свою;
В) батько часто сварився з мамою Юлька;
Г) не підтримував його захоплення музикою, малюванням.
8. Кого про до Юлько Ващук (помститися Славкові Беркуті):
А) Стефка Вуса; Б) Лопуха;
В) батьків; Г) Лілі.
9. Робота яку недолюблював виконувати білий кінь Шептало?
А. перевозити гній Б. орати поле
В. їздити до міста Г. катати малих дітей у святкові дні
10. Якого кольору був Шептало, коли повернувся додому після вільної прогулянки
А. Сірого Б. Білого В. Вороного Г. чорного
11. за Шепталову сваволю Степан називав його
А. ледачим зіллям Б. старою клячею
В. Лиходієм Г. хитрим стрибунцем
12. Мама білого коня працювала у
А. селян обробляючи землю Б. цирку розважаючи публіку
В. Фермера Г. Лісника
Достатній рівень ( )
13. Установіть відповідність:
Учинок Герой
1.Відсутність повноцінного спілкування з дорослими А) Лілі Теслюк
2. Протистояння брехні і правди Б) Стефко Вус
3. Самотність дитини В) Юлько Ващук
4. Віра у свій талант Г) Славко Беркута
Д) директор школи
14. Установіть відповідність:
Герой Учинок
1.Славко Беркута А) Рятує сороку з переламаним крилом
2. Стефко Вус Б) Страждає через недовіру однокласників
3. Юлько Ващук В) Вірить у невинність Беркути
4. Лілі Теслюк Г) В міліції називає чуже прізвище замість свого
Д) Не боїться пити вино на вулиці.
15. Як білий кінь Шептало охарактеризував сам себе?
Високий рівень ( )
16. Виконайте ОДНЕ із завдань.
Порівняйте образи герої повісті Н. Бічуї «Шпага Славка
Беркути».
А) Славка та Юлька з повісті
Б) Юлька та Стефка
В) Юлька та Лілі Теслюк
За основу сюжету поеми «Гайдамаки» Т. Г. Шевченко взяв один з епізодів так званої Коліївщини – знаменного для історії України повстання, яке виникло у 1768 році. Автор походив саме з тих міст, де і відбувалися ці події, тож мав можливість особисто чути легенди і спогади, пісні і думи про гайдамаків. Ще перед початком роботи над поемою Т. Шевченко вивчив багато історичних документів, складених українськими, польськими і російськими авторами. В результаті цього великому Кобзарю вдалося створити глибокий поетичний твір, в якому реальні історичні події гармонійно поєднані з народним поглядом на ті криваві, жорстокі часи.
Головний герой поеми – наймит у шинкаря Лейби, сирота Ярема Галайда, через сприйняття якого відображені усі події. Єдина для хлопця розрада у його нелегкому житті – це дочка титаря, кохана дівчина Оксана. Вона відповідає Яремі, та обставини складаються так, що особисте щастя закохані можуть здобути лише через боротьбу за щастя свого народу.
Саме в той час гайдамаки піднялися на боротьбу проти конфедератів і Ярема виказав бажання приєднатися до них. Ненависть до загарбників, любов до своєї пригніченої Батьківщини у Яреми приймають ще і особисті риси. Старший одного із загонів конфедератів забрав його Оксану для розваг, а батька дівчини вбили його підлеглі.
Сюжетна лінія кохання Яреми і Оксани розгортається на тлі виразно і яскраво змальованих картин повстання. Багато крові проллється у цій боротьбі, але найбільш символічною у поемі є сцена освячення козаками зброї, яке відбувається у гетьманській столиці – Чигирині.
Під час освячення кобзар співає пісні про гайдамаків та Залізняка, а священик у своїй промові закликає козаків до захисту рідної України:
«Не дайте матері, не дайте
В руках у ката пропадать!
Починається великий бій проти шляхти:
Горить Сміла, Смілянщина,
Кров'ю підпливає...
Чорним шляхом запалало,
І кров пролилася
Аж у Волинь».
У поемі «Гайдамаки» Т. Г. Шевченко зберігає вірність історичній правді. Він показує, якою жорстокістю супроводжується народний гнів, а криваві, страшні епізоди у творі ідуть один за одним. І на цьому тлі ліричні відносини Оксани і Яреми допомагають читачам зрозуміти, що народна жорстокість не природна, а викликана довгим знущанням польських конфедератів над людьми. І хоч Ярема та Оксана все ж таки знаходять один одного і навіть вінчаються, але в тих умовах здобути особисте щастя неможливо. Ярема повертається до лав гайдамаків, його весілля з Оксаною закінчується пожарищами, а сама поема – страшною за своєю реальністю картиною: на базарі в Умані стоїть ксьондз з двома хлопчиками, синами одного з ватажків гайдамаки Гонти. Гайдамаки присягалися знищувати католиків, та ксьондз на це каже:
«Гонто, Гонто!
Оце твої діти.
Ти нас ріжеш – заріж і їх:
Вони католики».
І Гонта вбиває своїх синів! Але Т. Шевченко не бачить вини ватажка, не вважає цей вчинок жорстоким, адже перед необхідністю кривавої жертви Гонту поставили обставини, що склалися під час боротьби. Де ж тоді правда, а де кривда? Хто ж винен у всьому тому? Гонта каже:
«Сини мої, сини мої!
На ту Україну
Дивітеся: ви за неї
Й я за нею гину».
Тарас Григорович Шевченко – великий митець поетичного слова, відданий високій справі. Він добре розуміє, що будь-яка народна війна – це завжди вогонь та кров, це загибель правих і винуватих. Тому з усією силою художнього слова великий Кобзар звинувачує тих, хто став причиною страждань українського народу.