Контрольная работа на тему ''Гуси-Лебеди Летят На чому катався Михайлик і що йому перепало от матері?
2 Яке дуже сильно захоплення було у головного героя?
3 Який Хліб автор називає найкращим хлебом свого дитинства?
4 До яких хитрощів удавався хлопець, щоб довше читати книжки?
5 які слова були в устаз матері святими?

     Творча практика Олександра Олеся та Миколи Вороного має чимало спільних рис. Поетів об’єднує тематичне коло. Обидва з них торкались питань вірності батьківщині, її єдності,  революції 1917 років, які знайшли відображення у збірках М. Вороного «За Україну» та О. Олеся «Чужина». Митці прагнули оновити віршову техніку, шукали нові жанрові форми.
     Письменники використовують у своїх поезіях наказові форми, що також їх споріднює. Наприклад, вірш «Епіталама» М. Вороного промовляє: «Поспішайте від життя взяти все і все віддати!». О. Олесь у свою чергу лірично закликає: «Цілуй, цілуй, цілуй її, - Знов молодість не буде!». Обидва автори наголошують на тому, що необхідно отримувати насолоду від життя, тим самим розвиваючи гедоністичну («насолодницьку») тематику у своїй поезії.
     Отже, в ліриці О. Олеся і М. Вороного чимало спільного. Зокрема спільні теми, мистецькебачення, світогляд. Однією з головних моделей у творах цих письменників можна вважати імператив (наказовість).

Найбільше   мене вразила мелашка — молода невістка кайдашів. адже саме з цією жінкою сталися протягом твору найбільші зміни. на початку твору це молода вродлива дівчина з поетичною душею. її портрет змальовано у традиціях народнопоетичних творів: «лице, як ягода», щоки, «як червоні яблучка», чорні брови, «як шовк», губи «повні та червоні, як калина. сама мелашка «рівна, як струна, гнучка, як тополя, гарна, як червона калина». у фольклорному стилі передано й враження лавріна від першої зустрічі з дівчиною: «коли б ти була зозулею в гаю, то я тебе й там упіймаю». таким же гарним, опоетизованим, чистим є кохання, яке спалахує між героями. для мелашки поруч з лавріном сяє сонечко, а без нього настає темна ніч, а її розмови з коханим нагадують пісенну лірику: «я цілу ніч спала, як не спала. все ніби гуляла з тобою в зеленому гаю та квітки рвала; все ніби дивилась на тебе не надивилась, говорила з тобою ве наговорилась».