Поряд з величними постатями героїчних борців, народних месників, історичних діячів у творчості Т.Шевченка проходить прекрасний своєю моральною силою і чистотою образ трудящої жінки-матері, сестри, дівчини, коханої. "Такого полум'яного культу материнства, - писав М. Рильський, - такого апофеозу жіночого кохання і жіночої муки не знайти, мабуть, ні в одного з поетів світу. Нещасний в особистому житті, Шевченко найвищу і найчистішу красу світу бачив у жінці, в матері. " А сам, як ми знаємо, ріс без матері... А пізніше Тарас став вільним, але одружитися так і не встиг, так що своїх дітей та дружини унього не було.
Для Т. Шевченка жіноча недоля була згустком болю, що запікся в його серці. Кріпацька неволя - це доля його рідної неньки, яку передчасно "у могилу нужда та праця положила", доля сестер Катерини, Ярини, Марії - голубок молодих, у яких "коси в наймах побіліють", це трагічна доля його першої любові - Оксани Коваленко. Шевченко гнівно виступав проти жіночого безправ'я.
Один з перших жіночих образів у його творчості - це Катерина з однойменної поеми. ЇЇ прообразом була подруга дитинства Оксана Коваленко, з якою доля так і не звела Тараса. Перші його героїні - нещасні, сплюндровані жінки: Катерина, Оксана, Марина, Ганна. Згадаймо "Причинну", "Тополю", "Лілею" - це все жінки без щастя і долі. Правда, серед них пізніше з'явиться бунтарка, яка підпалить панський маєток і помститься за свою ганьбу. Але таких було мало.
Шевченкові поеми кличуть до помсти тим, хто топтав жіночу честь, гідність і щастя.
Відповідь:
Поряд з величними постатями героїчних борців, народних месників, історичних діячів у творчості Т.Шевченка проходить прекрасний своєю моральною силою і чистотою образ трудящої жінки-матері, сестри, дівчини, коханої. "Такого полум'яного культу материнства, - писав М. Рильський, - такого апофеозу жіночого кохання і жіночої муки не знайти, мабуть, ні в одного з поетів світу. Нещасний в особистому житті, Шевченко найвищу і найчистішу красу світу бачив у жінці, в матері. " А сам, як ми знаємо, ріс без матері... А пізніше Тарас став вільним, але одружитися так і не встиг, так що своїх дітей та дружини унього не було.
Для Т. Шевченка жіноча недоля була згустком болю, що запікся в його серці. Кріпацька неволя - це доля його рідної неньки, яку передчасно "у могилу нужда та праця положила", доля сестер Катерини, Ярини, Марії - голубок молодих, у яких "коси в наймах побіліють", це трагічна доля його першої любові - Оксани Коваленко. Шевченко гнівно виступав проти жіночого безправ'я.
Один з перших жіночих образів у його творчості - це Катерина з однойменної поеми. ЇЇ прообразом була подруга дитинства Оксана Коваленко, з якою доля так і не звела Тараса. Перші його героїні - нещасні, сплюндровані жінки: Катерина, Оксана, Марина, Ганна. Згадаймо "Причинну", "Тополю", "Лілею" - це все жінки без щастя і долі. Правда, серед них пізніше з'явиться бунтарка, яка підпалить панський маєток і помститься за свою ганьбу. Але таких було мало.
Шевченкові поеми кличуть до помсти тим, хто топтав жіночу честь, гідність і щастя.
Пояснення: