1. У чому особливість написання повісті О.Назарука «Роксоляна»? (О. Назарук працював над повістю «Росколяна» упродовж кількох років: з 1918 по 1926 pp., а надрукована була аж у 1930 р. у Львові. Первісна її назва – «Роксоляна: Жінка халіфа й падишаха Сулеймана Великого, завойовника й законодавця».) 2. Хто головні герої твору? (Сулейман Катуні (Пишний) і русинка-полонянка Настя Лісовська, дочка священика Луки. Герої твору жили на переломі Середньовіччя й Нових часів). 3.Хто така Роксоляна? (Українська дівчина-бранка Анастасія Лісовська з Рогатина, яка потрапила в полон до турецького султана Сулеймана Пишного, згодом стала його дружиною і понад сорок років успішно правила Османською імперією, не забуваючи про Україну та допомагаючи їй). 4.Чому дівчину назвали Роксоляна? (В стародавню добу вважали, що Роксоланія – це Русь, або Рутенія, територія між Доном та Дністром. А мешканців її, азовсько-чорноморських сарматів, називали роксоланами (рокс – аланами), тобто українцями). 5.Як почувала себе бранка у школі невільниць у Кафі? 6.Чого навчав Настю турецький учитель Абдуллаг? 7. Чому не подобалися «свіжокуплені невольниці» улюбленій жінці султана? 8. За яких обставин відбулася перша зустріч Насті з султаном? 9. Куди відправилася на прощу Роксоляна? 10.Як складалося сімейне життя Роксоляни з Сулейманом?
Ліричного відтінку поемі надають пісні, в яких мати виливає своє горе. Ліризмом пройнята й мова в цілому ряді епізодів, де зворушливо розповідається про страждання матері, дібрані емоційно забарвлені слова (“сердешне неначе благає”, “й покапали сльози з старих очей замучених”).
Свою розповідь автор майже наближає до прози, що іноді нагадує казку, як це маємо на початку першого розділу (“Жили-були дід і баба...”).
2)Які ще фольклорні прийоми використовує поет?
Шевченко використовує, як більшість фольклорних творів, число – три: три пари кумів, “Тричі крига замерзала, тричі розтавала, тричі наймичку у Київ Катря проводжала...”.
(О. Назарук працював над повістю «Росколяна» упродовж кількох років: з 1918 по 1926 pp., а надрукована була аж у 1930 р. у Львові. Первісна її назва – «Роксоляна: Жінка халіфа й падишаха Сулеймана Великого, завойовника й законодавця».)
2. Хто головні герої твору?
(Сулейман Катуні (Пишний) і русинка-полонянка Настя Лісовська, дочка священика Луки. Герої твору жили на переломі Середньовіччя й Нових часів).
3.Хто така Роксоляна?
(Українська дівчина-бранка Анастасія Лісовська з Рогатина, яка потрапила в полон до турецького султана Сулеймана Пишного, згодом стала його дружиною і понад сорок років успішно правила Османською імперією, не забуваючи про Україну та допомагаючи їй).
4.Чому дівчину назвали Роксоляна?
(В стародавню добу вважали, що Роксоланія – це Русь, або Рутенія, територія між Доном та Дністром. А мешканців її, азовсько-чорноморських сарматів, називали роксоланами (рокс – аланами), тобто українцями). 5.Як почувала себе бранка у школі невільниць у Кафі?
6.Чого навчав Настю турецький учитель Абдуллаг?
7. Чому не подобалися «свіжокуплені невольниці» улюбленій жінці султана?
8. За яких обставин відбулася перша зустріч Насті з султаном?
9. Куди відправилася на прощу Роксоляна?
10.Як складалося сімейне життя Роксоляни з Сулейманом?
Ліричного відтінку поемі надають пісні, в яких мати виливає своє горе. Ліризмом пройнята й мова в цілому ряді епізодів, де зворушливо розповідається про страждання матері, дібрані емоційно забарвлені слова (“сердешне неначе благає”, “й покапали сльози з старих очей замучених”).
Свою розповідь автор майже наближає до прози, що іноді нагадує казку, як це маємо на початку першого розділу (“Жили-були дід і баба...”).
2)Які ще фольклорні прийоми використовує поет?
Шевченко використовує, як більшість фольклорних творів, число – три: три пари кумів, “Тричі крига замерзала, тричі розтавала, тричі наймичку у Київ Катря проводжала...”.