КР
1. Сім ключових дат життя і творчості Т.Г. Шевченка
2. З якою метою Т.Г.Шевченко застосував у комедії «Сон» художній
прийом сну? Чи весь твір побудований на змалюванні дійсності через
сновидіння? Чому?
3. Дослідіть, яким чином намагався Т.Г. Шевченко поєднати теперішнє з
майбутнім? Від чого він застерігає нащадків? ( «І мертвим, і
живим,……)

4. Опишіть душевний стан Катерини, коли вона народила дитину і
повсякчас очікувала коханого? Відповідаючи, посилайтеся на зміст
твору. ( «Катерина»)
5. Поясніть, на вашу думку, що змушувало Ганну («Наймичка»)
повсякчас страждати і плакати? Чи вважає вона себе грішною?
Відповідь обґрунтуйте. (3-4 речення)

6. Складіть літературний паспорт поезії «Доля»
7. Які рядки в поезії «Доля» ви вважаєте найважливішими і чому?

8. Підготуйте 3-4 запитання для інтерв’ю з героями роману «Чорна рада».
Запишіть.
9. Як ви вважаєте, через що виникла розбіжність у поглядах Я.Сомка та
І.Брюховецького щодо подальшої майбутньої долі України? Свої
переконання обґрунтуйте.

10. Складіть літературний паспорт твору М.Вовчка «Інститутка»
11. Написати твір (7-8 речень) на тему «Значення діяльності П.Куліша для
відродження, культурного збагачення української нації»

Айвенго-герой романа В.Скотта «Айвенго» (1819).Дія романа проходить в кінці  XII століття за часів правління Річарда Левине Серце.Айвенго був лицар,позбавлений спадку.Він належав до старовинного роду саксів.Його батько-Седрік-був сміливою,чесною людиною,справжнім патріотом.

Айвенго - справжній лицар. Через любов і відданість до прекрасній дамі він позбавлений спадку і змушений мандрувати, завойовуючи собі багатство і славу мечем та списом. Він перемагає на турнірі, хоча це йому ледь не коштувало життя, обирає королевою дня Ровену, наживши тим собі багато ворогів. Він відданий королю, підтримує його, хоче бачити свою країну без усобиць і війн.

Айвенго — чесний і справедливий воїн, який у будь-який момент може прийти на до тим, хто її потребує, тобто приниженим, гнобленим. Довідавшись, що Ребекку несправедливо звинувачують у чаклунстві й погрожують спалити на вогнищі, якщо не з'явиться лицар, який погодиться захищати її честь та мечем доведе її правоту, Айвенго поспішає на поєдинок, щоб захистити нещасну невинну дівчину. Ледве тримаючись у сідлі після тяжкого поранення, Айвенго все ж таки виходить на бій із Буагельбергом. І коли супротивники зійшлися, від влучних ударів обидва лицарі падають. Але Божий суд звершився: Буагельберг гине, а Ребекку виправдовують.

Пройшло вже майже два століття з часу написання чудового роману В. Скотта. Здавалося б, давно минули вже й лицарські часи. Ми живемо у двадцять першому столітті. Вік технократії, комп'ютерних технологій накладає відбиток на розум і серця людей, їхні взаємини. Але нетлінними залишаються людські цінності, які притаманні герою роману, славному лицарю Айвенго.
Чесність, шляхетність, почуття людської гідності, мужність, відвага, вірність, здатність до самопожертви в ім'я батьківщини чи друга мають і сьогодні непересічне значення.

У творі розповідається про юнака Павлуся з козацького роду Судаків та його сестру — Ганусю. Про те, як в їх рідному селі стався набіг татарів, його рідних вбили, сестру забрали у полон, а сам він утік до козаків поблизу селища. Так подорожуючи від одного козацького поселення до іншого, він мріяв визволити свою сестру з турецького полону в Криму. Випадково потрапивши у полон до Харциза, степового розбишаки, він був проданий в турецьке село Коджамбаку сину місцевого ефенді — Мустафі. Там хлопець познайомився з невільником Остапом Швидким, став розпитувати про можливість утечі. В один деньйому майже вдалося утекти на коні, але по дорозі додому його запідозрив один татарин і Павлуся повернули до селища та майже побили нагаєм. Перед присудом він почув від одного пана, що син вельможі, Девлет -Гірея, безвісти зник в Україні. Павлусь сказав, що знає про долю його сина, і хлопця повезли до Девлет-Гірея. Там він попросив знайти його сестру Ганусю, що була в Криму. Дівчинку розшукали, привели до вельможі, вона розповіла де знаходиться Мустафа (Павлусь пояснив їй що потрібно казати). Через певний час Мустафу знайшли, і за це Девлет-Гірей подарував волю Павлу, Ганні і Остапу Швидкому, козаку що був у рабстві з Павлусем.