В
Все
М
Математика
О
ОБЖ
У
Українська мова
Д
Другие предметы
Х
Химия
М
Музыка
Н
Немецкий язык
Б
Беларуская мова
Э
Экономика
Ф
Физика
Б
Биология
О
Окружающий мир
Р
Русский язык
У
Українська література
Ф
Французский язык
П
Психология
А
Алгебра
О
Обществознание
М
МХК
В
Видео-ответы
Г
География
П
Право
Г
Геометрия
А
Английский язык
И
Информатика
Қ
Қазақ тiлi
Л
Литература
И
История

Краткий твір про василя і миколу Литвинів

Показать ответ
Ответ:
05032009
05032009
24.02.2020 02:40

Головним предметом художнього осмислення в романі "Чорна рада" П. Куліша є історичне минуле України, події, що відбувалися після Переяславської угоди 1654 року. Письменник, патріот України, який страждав від рабського підневільного становища рідного краю і мріяв про об'єднання України, з болем розповідає про ті часи, коли нашу землю, колись вільну, славну своїм героїчним минулим, визвольною боротьбою за незалежність, після смерті Богдана Хмельницького почали роздирати міжусобні чвари.

Письменник намагається вирішити в романі проблему народу і героя, з'ясувати роль державного діяча в історії. Він щоразу згадує давнє, а то й прадавнє минуле України, її славетних лицарів — Петра Сагайдачного, Самійла Кішку, Остряницю, Наливайка, Нечая, Морозенка, які стали немеркнучою славою України.

Якими ж є у романі "Чорна рада" ті, що претендують на роль народного ватажка? Рвуться до влади, мріють про гетьманську булаву троє: Павло Тетеря, Іван Брюховецький та Яким Сомко.

Павло Тетеря — прибічник польської шляхти, його політика не викликає симпатій. Надто довго та тяжко "ляхи та недоляшки душили Україну".

Івана Брюховецького автор характеризує як підступну, зрадливу і властолюбну людину, що не має честі і гідності. Домагаючись гетьманської булави, щоб завоювати прихильність представників народу, він ходить у старій свитині, у стоптаних чоботях, з яких пальці вилазять. Коли ж став гетьманом — красується в голубому жупані та сап'янцях.

Автор засуджує зрадливі зв'язки Брюховецького з турецьким султаном: "Хто ж бо того не знає, скільки опісля розлито на Україні крові через Іванове лукавство". Перемогу Брюховецького на Чорній раді Куліш розглядає як трагедію в історії українського народу.

Послідовним продовжувачем політики Богдана Хмельницького письменник виводить Якима Сомка. Це, на думку автора, політично свідома людина, патріот. Сомко відстоює ідею міцної державної влади, міцної гетьманської руки. Його мрія — об’єднати Україну: "Зложити докупи обидва береги Дніпрові, що обидва... прислонились під одну булаву! Виженем недоляшка (Тетерю) з України, одженем ляхів до самої Случі — і буде велика одностайна Україна".

Тяжким і довгим був шлях українського народу, поки здійснилася його віковічна мрія про єдність і незалежність України. Якби здійснилося б ще одне прагнення — бачити на чолі цієї держави мудрих і незрадливих політиків, які б ставили державні інтереси вище від особистих.

Объяснение:

0,0(0 оценок)
Ответ:
Софяйка
Софяйка
24.02.2020 02:40
Володимир Дрозд — одна з найяскравіших та водночас і дещо суперечливих постатей літературної арени XX сторіччя. З-під його пера виходили різні твори, різні за жанром і тематикою, різні й за художньою цінністю. Серед них є й «традиційні» для тих часів твори, що зображують картини життя радянського народу. Поверхові схематичні образи, нежиттєвий «оптимізм», — «жити стало краще, стало веселіше»… Але не засуджуймо письменника за це. Бо такі повісті — дріб’язок порівняно з тим, що привніс до скарбниці нашої літератури Володимира Дрозда, його, без перебільшення, літературний геній. Чи міг він донести до читача усе, що хотів, коли б пішов на відкрите протистояння? Навряд чи. Ми знаємо подібні приклади і в науці, коли геніальні вчені цитували класиків марксизму-ленінізму, вдавалися до штучних і неефективних наукових методів соціалістичної науки, аби підтекстом, натяками донести до свого читача насправді цінну наукову концепцію, новітній погляд на проблеми мистецтва.
Навіть у кон’юнктурних, скажімо так, творах Володимира Дрозда ми відлунаємо прихований підтекст, письменник ніби хоче сказати нам: ви ж бачите, наскільки це неправдоподібне, наскільки штучним виглядає такий світ? Хтось, можливо, хоче, аби ви повірили, що життя і є таким, але порівняйте і дійдіть висновків самостійно.
Повість «Вовкулака» йшла до читача близько шістнадцяти років, «Ирій» — шість… Справжні твори, які йшли від серця, яким не могли не повірити, їх не пропускали, бо навіть люди, які служили радянській ідеології, були розумними людьми, усвідомлюючи силу мистецтва, вплив слова.
Один з літературознавців дуже влучно визначив основну проблематику усієї творчості письменника — «екологія душі». Екологія людської душі, не менше! Познайомившись із творами В. Дрозда, я зрозумів, що це визначення справді цуже влучне. Як не засмітити душу, як зберегти внутрішню правду у світі суцільної брехні та нещирості? Як залишитись самим собою? Як подолати трагічне роздвоєння? На всі ці далеко не питання і намагається дати відповідь письменник у своїх творах.
Із творами В. Дрозда, такими, як повісті «Ирій», «Замглай», «Балада прої Слаєтьона», «Самотній вовк», новели «Сонце», «Три чарівні перлини», «Білий кінь Шептало» — твори, які так чи інакше можна віднести до напряму химерної прози — особливого напряму в історії української та світової літератури. В основі таких творів лежить глибокий міфологізм, символічність. Саме цей міфологізм і допомагає авторові ставити одвічні питання, пов’язані з людським єством,людською природою.
Але звернення до міфологічних елементів відбувається «на глибині», тобтої на глибинних рівнях тексту. Фабульно письменник висвітлював найактуальнішії для сучасних йому часів теми: Друга світова війна, проблеми «радянської людини» у її трагічному роздвоєнні…
Творчість Володимира Дрозда дійсно багатогранна. У критиці, під час аналізу творчості письменника, хтось із вчених висловив припущення, що твори цього автора можна умовно поділити на дві групи. До першої належать твори «канонічні», тобто те, чого чекали від радянського письменника, і ці твори міг би написати хтось інший. І друга група — твори, які міг би написати тільки Володимир Дрозд. Зараз ніхто не заперечує художню цінність пози В. Дрозда, бо і науковці, і звичайні читачі зрозуміли, що ці твори унікальні, їх міфологізм та актуальність, їхня глибина та повчальність — неоціненні.
0,0(0 оценок)
Популярные вопросы: Українська література
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота