Так я погоджуюсь. В нашы дні час плине дуже і дуже швидко,що невстигаєш озирнутися , а вже пройшов день, а потім, місяць і рік.Коли ти радієш ти забуваєш про все і ця мить начебто розтягується і при тому проходить дуже швидко. Коли людина чомусь радіє таку,що перехоплює подих вона про це ніколи не забути бо це буде жити в ній вічною Про те що час плине, і шастя,і вічніть про це багато нетраба говоритию. Як написав Омар Хаям: Ми зібрання ляльок Нас крутять як хотять Небесний витівник На килимку життя Ми витанцьовуєм Це правда а не казка А потім падаєм у ящик небуття Цей рубаї говорить про ту мить яку не треба упустити,що память має бути вічною
Конфлікти – життєва необхідність, а не банальна сварливість.
Всі ми люди. У нас є свої звички, уподобання та характер. Не раз мабуть ви ловили себе на думці, яка говорить про велике бажання висказати все у вічі другові, рідним чи начальнику, показати своє невдоволення. Зупиняє розум, мудрість і горде звання безконфліктної людини. Зовсім все по-іншому відбувається у дитячому світі. Для них конфлікт набагато більше, ніж гра слів - це величезний життєвий досвід. Хоча б раз по гайте за дітьми і за їхнім вмінням вирішувати конфлікт.
На шкільне подвір’я
Шкільне подвір’я, дитячий гамір, пустощі. Саме так маленькі учні проживають після уроків своє безтурботне життя. І здавалося б, що всі дружні та великі товариші. Аж поки не прийде його величність – конфлікт. Уникнути його в житті навіть дітей дуже складно. Адже в кожного свої амбіції, бажання та інтереси, які можуть не співпадати. Шкільний психолог Марина Товт, розповідає, що найчастіше дитячі конфлікти виникають тоді, коли прагнуть зачепити дитяче Я. В такий б діти намагаються поліпшити своє становище в суспільстві, досягти якогось необхідного їм рівня поваги, а деколи банально, привернути увагу чи настояти на своєму. Та все це дуже часто ставить у глухий кут батьків. Мами і тата губляться в дитячих проблемах. Справа в тому, що вони просто і не знають, як реагувати на них. Отже, для початку треба розібратися в причинах дитячих сварок, а після - шукати вихід із ситуації.
Конфлікти – життєва необхідність
Дайте змогу дитині вирішити конфлікт самотужки. Допоки це можливо займайте роль гача, а вже потім арбітра. Дітки можуть справитись зі сваркою – повірте і навіть краще, аніж дорослі – стверджує психолог Марина Товт. Це життєвий досвід, який необхідний кожній людині. Також доведено, що у діток, які самостійно вирішують свої проблемні стосунки, різко підвищується самооцінка. Вони стають досвідченішими та мають власний життєвий багаж.
Роль мам і тат
Роль мами і тата в таких конфліктних ситуаціях не можна недооцінювати. Батьки не повинні стояти осторонь і бути абсолютно відчуженими від дитячих проблем. Психологи впевнені, що до дорослих у вирішенні дитячих сварок дієва тільки у випадку конструктивних порад і детального аналізу ситуації. Сядьте і поговоріть з дитиною про те, що трапилось, чому так відбулось. Знайдіть спільний вихід. Головне не загострювати ситуації. Як зізнається Марина Товт, дуже часто дитячі конфлікти стають причиною сварок не між дітьми, а між батьками. Коли кожен прагне відстояти правоту своєї дитини. І буває, коли маленькі бешкетники вже давно примирились, а батьки ще ніяк не заспокояться. Щоб такого абсурду не траплялось, потрібно бути справедливим до своєї дитини. Чітко пояснюйте, де проблема і чому трапився конфлікт. Треба навчити дитину вибачатись і визнавати свою неправоту. Адже, можливо, винна саме ваша дитина. Спробуйте їй це пояснити, до ть знайти вихід, підкажіть, як правильно вибачитися і втихомирити сварку. Але, звичайно, найкращий приклад вирішення сварок подаєте ви самі у побуті і спілкуванні між собою. Якщо у вашій родині вміють знаходити компроміс, то і вашій дитині буде легко це робити в житті.
Нас крутять як хотять
Небесний витівник
На килимку життя
Ми витанцьовуєм
Це правда а не казка
А потім падаєм у ящик небуття
Цей рубаї говорить про ту мить яку не треба упустити,що память має бути вічною
Всі ми люди. У нас є свої звички, уподобання та характер. Не раз мабуть ви ловили себе на думці, яка говорить про велике бажання висказати все у вічі другові, рідним чи начальнику, показати своє невдоволення. Зупиняє розум, мудрість і горде звання безконфліктної людини. Зовсім все по-іншому відбувається у дитячому світі. Для них конфлікт набагато більше, ніж гра слів - це величезний життєвий досвід. Хоча б раз по гайте за дітьми і за їхнім вмінням вирішувати конфлікт.
На шкільне подвір’я
Шкільне подвір’я, дитячий гамір, пустощі. Саме так маленькі учні проживають після уроків своє безтурботне життя. І здавалося б, що всі дружні та великі товариші. Аж поки не прийде його величність – конфлікт. Уникнути його в житті навіть дітей дуже складно. Адже в кожного свої амбіції, бажання та інтереси, які можуть не співпадати. Шкільний психолог Марина Товт, розповідає, що найчастіше дитячі конфлікти виникають тоді, коли прагнуть зачепити дитяче Я. В такий б діти намагаються поліпшити своє становище в суспільстві, досягти якогось необхідного їм рівня поваги, а деколи банально, привернути увагу чи настояти на своєму. Та все це дуже часто ставить у глухий кут батьків. Мами і тата губляться в дитячих проблемах. Справа в тому, що вони просто і не знають, як реагувати на них. Отже, для початку треба розібратися в причинах дитячих сварок, а після - шукати вихід із ситуації.
Конфлікти – життєва необхідність
Дайте змогу дитині вирішити конфлікт самотужки. Допоки це можливо займайте роль гача, а вже потім арбітра. Дітки можуть справитись зі сваркою – повірте і навіть краще, аніж дорослі – стверджує психолог Марина Товт. Це життєвий досвід, який необхідний кожній людині. Також доведено, що у діток, які самостійно вирішують свої проблемні стосунки, різко підвищується самооцінка. Вони стають досвідченішими та мають власний життєвий багаж.
Роль мам і тат
Роль мами і тата в таких конфліктних ситуаціях не можна недооцінювати. Батьки не повинні стояти осторонь і бути абсолютно відчуженими від дитячих проблем. Психологи впевнені, що до дорослих у вирішенні дитячих сварок дієва тільки у випадку конструктивних порад і детального аналізу ситуації. Сядьте і поговоріть з дитиною про те, що трапилось, чому так відбулось. Знайдіть спільний вихід. Головне не загострювати ситуації. Як зізнається Марина Товт, дуже часто дитячі конфлікти стають причиною сварок не між дітьми, а між батьками. Коли кожен прагне відстояти правоту своєї дитини. І буває, коли маленькі бешкетники вже давно примирились, а батьки ще ніяк не заспокояться. Щоб такого абсурду не траплялось, потрібно бути справедливим до своєї дитини. Чітко пояснюйте, де проблема і чому трапився конфлікт. Треба навчити дитину вибачатись і визнавати свою неправоту. Адже, можливо, винна саме ваша дитина. Спробуйте їй це пояснити, до ть знайти вихід, підкажіть, як правильно вибачитися і втихомирити сварку. Але, звичайно, найкращий приклад вирішення сварок подаєте ви самі у побуті і спілкуванні між собою. Якщо у вашій родині вміють знаходити компроміс, то і вашій дитині буде легко це робити в житті.