Якщо мова про твір Г.Тютюнника "Климко", то дівшина йшла додому на Сумщину. А швець їй порадив, щоб не кидатися у вічі і не потрапити під облаву, йти глухими вуличками і накинути на себе старий одяг або запнутися великою хусткою.
Пояснення:
цитати: — Чого ж ти плачеш? Минулося — і цур йому, радій, що минулося. Далеко тобі ще йти?
— В Сумщину, дядечку... Я на шахтах була в Донбасі. А Тут війна... Тепер до мами добиваюся...
— І доб'єшся, — лагідно хмурячи брови, сказав швець. — Чого ж. Тільки накинь зараз на себе старе шмаття якесь або хусткою великою запнися, щоб ні лиця, ні очей не було видно. Та серединою міста не їдь, а глухими вуличками — і на шлях. А там людей багато, з ними веселіш буде. Я тебе на своїй машині проведу закавулками. — Швець усміхнувся і поторкав долонями шарикопі-дшипникові коліщата.
Відповідь:
Якщо мова про твір Г.Тютюнника "Климко", то дівшина йшла додому на Сумщину. А швець їй порадив, щоб не кидатися у вічі і не потрапити під облаву, йти глухими вуличками і накинути на себе старий одяг або запнутися великою хусткою.
Пояснення:
цитати: — Чого ж ти плачеш? Минулося — і цур йому, радій, що минулося. Далеко тобі ще йти?
— В Сумщину, дядечку... Я на шахтах була в Донбасі. А Тут війна... Тепер до мами добиваюся...
— І доб'єшся, — лагідно хмурячи брови, сказав швець. — Чого ж. Тільки накинь зараз на себе старе шмаття якесь або хусткою великою запнися, щоб ні лиця, ні очей не було видно. Та серединою міста не їдь, а глухими вуличками — і на шлях. А там людей багато, з ними веселіш буде. Я тебе на своїй машині проведу закавулками. — Швець усміхнувся і поторкав долонями шарикопі-дшипникові коліщата.