Кулиш. "Черная рада" литературный диктант

Какие исторические события легли в основу романа?

Назвать исторических персонажей, действующих в романе.

Почему рада была названа «черной»?

Символ проходит через весь роман?

Кто такой Шрам?

Куда едет Шрам со своим сыном? Как зовут сына?

Чем занимается Черевань, почему у него часто бывают слепые кобзари, Божьи люди?

Почему женщина Череваня отказалась от обручения Леси с Петром?

Какой интересный эпизод из жизни казаков увидели путники в Киеве?

Кому из казаков очень понравилась Леся?

Куда потом поехали путешественники? Кто там жил?

Кто был женихом Леси? Видела она его раньше?

Почему Петр и Кирилл Тур дрались?

В чем проявилось благородство Кирилла?

Как пояснил Каким Сомко то, что он подошел сразу к Кириллу, а не к своей невесте?

Что ждало Кирилла Тура на Сечи за захват женщиной?

Кого выбрали на совете гетманом? Почему?

Какой первый приказ был нового гетмана?

Что хочет сделать новый гетман со своим конкурентом?

Почему в темницу к Сомка приходит Кирилл Тур?

Или соглашается Сомко предложение Тура?

Что случилось со старым Шрамом и утробы?

Как закончилась любовь Леси и Петра?

Что символизирует в романе хутор Череваня?

Рід літератури епос.

Жанр реалістична соціально-побутова гумористично-сатирична повість-хроніка (жанрова специфіка повісті полягає в тому, що зображення повсякденного життя родини Кайдашів розгортається в найрізноманітніших побутових виявах, які часто окреслюються в гумористичному плані. Схильність до відтворення комічних недоречностей письменник вважав однією з рис ха­рактеру українців, елементом національної психіки, багатої, за його ж спо­стереженням, «на жарти, смішки, штукарства та загалом на гумор, ще ча­сом і дуже сатиричний»).

Тема зображення реалістичних і трагічних за своєю суттю картин життя та пси­хології українських селян у перші десятиріччя після реформи 1861 р.

Ідея критика окремих вад тогочасного панівного суспільного ладу, які спотво­рювали людські почуття і взаємини, інтереси і прагнення; засудження егої­зму, жорстокості і дріб’язковості в стосунках з людьми, висловлення суму за людину, її самоприниження і моральний занепад; мотив національної са­мокритики, що переходить у мотив сорому й уболівання за український світ.

Художній напрям реалізм.

Герої Родина Кайдашів: Омелько, його дружина Маруся, їхні сини Карпо і Лаврін, їхні невістки Мотря і Мелашка; родини Балашів, Довбишів; баба Палажка.

Композиція: повість складається з дев’яти розділів.

Про популярність повісті свідчить велика кількість її перевидань і перекладів іншими мовами. Те, що сталося з родиною Кайдашів, можна назвати моральною катастрофою. Читаючи цю «веселу» повість, хочеться плакати або принаймні жалкувати й мучитися досадою: адже на наших очах відбувається самознищення чогось надзвичайно важливого, що є в людському житті, — домашнього затишку, порозуміння між ближніми, почуття гідності, ладу як основи родини. Гору в Кайдашевій сім’ї бере якась диявольська сила руйнування, котра несподівано озивається в цих нелихих, роботящих людях.

Жанрові й стильові особливості