1.У всі часи люди співали пісень, у які вкладали свої почуття, думки, надії та хвилювання. Та пісня не лише береже те, що важливо для людини, а ще веселить її та лікує душевний біль. А народні пісні – це ніби велика загальна душа цілого народу, бо в них співається про те, чим він живе в певний історичний період. Пісні кожного народу мають і спільні риси, і відмінності, залежно від того, які події траплялися з ним. Та, мабуть, по всій землі люди завжди співали про народження та смерть, любов та зраду, побут та працю, рідну землю, військову славу та ганьбу.
Є серед народних пісень і багато жартівливих. Пісня близька й до щирого сміху, і до гірких сліз. Вона проста та щира.
Українські народні пісні надзвичайно проникливі, гарні, мелодійні. Особливо це помічають іноземці, які зазвичай просто вражені до глибини душі після знайомства з ними. Навіть, якщо вони не зовсім розуміють, про що ці пісні, чомусь вони приходяться їм до смаку та здаються дуже глибокими та красивими.
В українців завжди цінувалася здатність гарно співати, складати пісень, бо за цим можна було зрозуміти, яка перед тобою людина. Згадаємо п’єсу «Наталка Полтавка» І. Котляревського. У ній автор використовує пісні, щоб розкрити характер головної героїні, свого роду ідеалу української дівчини. А в поемі «Маруся Чурай» Л. Костенко пісні, складені та співані головною героїнею, практично врятували їй життя, бо саме в них розкривалася її чиста та повна любові душа.
Народні пісні пройшли крізь віки та досі вражають нас своєю неповторною красою. Вони ніби поєднують нас з нашими предками, нашою історією та допомагають краще зрозуміти самих себе.
2.Я не знаю людини, яка б не любила слухати музику та пісні. Я теж обожнюю пісні. Співи оточують нас від самого початку нашого життя.
Особливо прекрасна народна пісня. Це справжня душа народу. Українська пісня вбирає в себе все народне та особисте людське життя. Перший спів, який ми чуємо – це колискова, яку нам співає мама або бабуся, і в ній бринить материнське тепло, любов та ласка.
Потім, коли ми дорослішаємо, у наш світ входять пісеньки улюблених казкових героїв, персонажів дитячих мультиків. Ми самі співаємо дитячі пісні – у школі, у літньому таборі. Це - пісні єднання зі світом, пісні дружби. На зміну їм приходять мелодії юності, нічні романтичні балади першого кохання. А коли-небудь і ми зможемо заспівати колискові своїм малюкам…
На жаль, зараз не всі мами співають своїм дітям колискові, тому що це стало немодним. Більшість сучасних мам хіба що спроможні ввімкнути через колонки комп’ютера запис української колискової – щоб приспати дитину за її до А шкода, адже мамина колискова сповнена любові, тепла, ніжності, які адресовані саме її дитині, найдорожчій в світі.
У народну пісню вкладено душу всіх, хто співав її протягом багатьох років. І кожен, хто співає її знову, додає до неї частку своєї власної душі. І тому народна пісні багата, це істинна духовна скарбниця.
Цим її можна відрізнити від естрадних пісень, які здебільшого є «одноденними», щоб тільки розважити молодь. Я знаю, що іноді естрадні пісні можуть стати класикою, як, наприклад «Києве мій», але зараз таке стається нечасто.
Хіба можна порівняти українські весільні пісні, де наречених називають «царівною та царевичем», «лебідками» з такими словами «я попала в тенета, можливо, будуть діти»? Або прекрасну баладу «Чом ти не прийшов, як місяць зійшов?» з пісенькою типу «а я тебе люблю, а ти мене не любиш, бо ти коза»?
Можливо, зараз серед молоді не дуже модно слухати народну пісню, але я знаю, що музичний стиль фолк, де поєднуються надбання сучасної музики та традиції народних співів, зараз дуже популярний в світі. Одноденні пісеньки швидко забуваються, а народна пісня залишається. Просто не всі ще, гонячись за модою, усвідомили її цінність у своєму житті.
Два вибіра:
1.У всі часи люди співали пісень, у які вкладали свої почуття, думки, надії та хвилювання. Та пісня не лише береже те, що важливо для людини, а ще веселить її та лікує душевний біль. А народні пісні – це ніби велика загальна душа цілого народу, бо в них співається про те, чим він живе в певний історичний період. Пісні кожного народу мають і спільні риси, і відмінності, залежно від того, які події траплялися з ним. Та, мабуть, по всій землі люди завжди співали про народження та смерть, любов та зраду, побут та працю, рідну землю, військову славу та ганьбу.
Є серед народних пісень і багато жартівливих. Пісня близька й до щирого сміху, і до гірких сліз. Вона проста та щира.
Українські народні пісні надзвичайно проникливі, гарні, мелодійні. Особливо це помічають іноземці, які зазвичай просто вражені до глибини душі після знайомства з ними. Навіть, якщо вони не зовсім розуміють, про що ці пісні, чомусь вони приходяться їм до смаку та здаються дуже глибокими та красивими.
В українців завжди цінувалася здатність гарно співати, складати пісень, бо за цим можна було зрозуміти, яка перед тобою людина. Згадаємо п’єсу «Наталка Полтавка» І. Котляревського. У ній автор використовує пісні, щоб розкрити характер головної героїні, свого роду ідеалу української дівчини. А в поемі «Маруся Чурай» Л. Костенко пісні, складені та співані головною героїнею, практично врятували їй життя, бо саме в них розкривалася її чиста та повна любові душа.
Народні пісні пройшли крізь віки та досі вражають нас своєю неповторною красою. Вони ніби поєднують нас з нашими предками, нашою історією та допомагають краще зрозуміти самих себе.
2.Я не знаю людини, яка б не любила слухати музику та пісні. Я теж обожнюю пісні. Співи оточують нас від самого початку нашого життя.
Особливо прекрасна народна пісня. Це справжня душа народу. Українська пісня вбирає в себе все народне та особисте людське життя. Перший спів, який ми чуємо – це колискова, яку нам співає мама або бабуся, і в ній бринить материнське тепло, любов та ласка.
Потім, коли ми дорослішаємо, у наш світ входять пісеньки улюблених казкових героїв, персонажів дитячих мультиків. Ми самі співаємо дитячі пісні – у школі, у літньому таборі. Це - пісні єднання зі світом, пісні дружби. На зміну їм приходять мелодії юності, нічні романтичні балади першого кохання. А коли-небудь і ми зможемо заспівати колискові своїм малюкам…
На жаль, зараз не всі мами співають своїм дітям колискові, тому що це стало немодним. Більшість сучасних мам хіба що спроможні ввімкнути через колонки комп’ютера запис української колискової – щоб приспати дитину за її до А шкода, адже мамина колискова сповнена любові, тепла, ніжності, які адресовані саме її дитині, найдорожчій в світі.
У народну пісню вкладено душу всіх, хто співав її протягом багатьох років. І кожен, хто співає її знову, додає до неї частку своєї власної душі. І тому народна пісні багата, це істинна духовна скарбниця.
Цим її можна відрізнити від естрадних пісень, які здебільшого є «одноденними», щоб тільки розважити молодь. Я знаю, що іноді естрадні пісні можуть стати класикою, як, наприклад «Києве мій», але зараз таке стається нечасто.
Хіба можна порівняти українські весільні пісні, де наречених називають «царівною та царевичем», «лебідками» з такими словами «я попала в тенета, можливо, будуть діти»? Або прекрасну баладу «Чом ти не прийшов, як місяць зійшов?» з пісенькою типу «а я тебе люблю, а ти мене не любиш, бо ти коза»?
Можливо, зараз серед молоді не дуже модно слухати народну пісню, але я знаю, що музичний стиль фолк, де поєднуються надбання сучасної музики та традиції народних співів, зараз дуже популярний в світі. Одноденні пісеньки швидко забуваються, а народна пісня залишається. Просто не всі ще, гонячись за модою, усвідомили її цінність у своєму житті.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/rol-i-mistse-pisni-v-zhitti-ukrayintsiv/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua