Хіба може бути у щирого українця інший улюблений письменник, крім Тараса Григоровича Шевченка? Насправді, це цілком можливо. Люди володіють різними смаками, уподобаннями, інтересами і всім подібним. Тому люди люблять різні твори і книги, відповідно, і улюблені письменники в них дуже різні. Втім, якщо йдеться особисто про мене, то я віддаю перевагу саме Тарасу Шевченку. Ця людина не даремно вважається найвидатнішим українським письменником, його роль в українській літературі просто неможливо перебільшити, він справжній геній української літератури і справжній символ України.У творчості Тараса Шевченка є безліч цікавих тем. Однією з цих тем є національно-визвольна боротьба українського народу. Як відомо з історії, український народ не мав власної держави надзвичайно тривалий час, що надавало дуже поганий вплив на українців і все, що з ними відбувається. Тарас Шевченко описував подвиги самих сміливих і відважних членів українського суспільства, які протягом довгих років сміливо боролися за те, щоб Україна була незалежною, отримала в своє управління власні землі і змогла бути ефективною в їх управлінні. Творчість письменника про це стала справжнім пам’ятником для нього. До сьогоднішнього дня творами Тараса Шевченка надихаються безліч патріотів, які населяють нашу землю, ці твори допомагають патріотам повноцінно жити і працювати на благо нашої спільної батьківщини. Як тільки в Україні виникають якісь складнощі, патріоти країни збираються під пам’ятниками Шевченка, обговорюють проблеми і прагнуть відшукати якісь рішення щодо цих проблем. Це вражає, і зайвий раз доводить, наскільки творчість великого кобзаря важлива для України.Втім, Тарас Шевченко відомий не тільки написанням патріотичної літератури, але й іншими своїми досягненнями. По-перше, він надзвичайно цікавився звичаями життя представників українського народу. Його цікавило, як живуть звичайні люди, хоча інших письменників, які творили до Шевченка, це практично не турбувало. Особливістю Тараса Шевченка було і те, що він дуже активно описував найскладніші проблеми у житті людини, особливо якщо мова йшла про жінок. Він жалів їх, а тому приділяв велику кількість місця у своїх творах, де описував їх важке життя і намагався показати читачам, що робити можна, а що не можна.Думається, що обидві сторони письменницької діяльності Тараса Шевченка – будь то написання інформації про державу чи про життя звичайних людей – є для нього хорошим пам’ятником, який дає зрозуміти, наскільки в цілому важлива його творчість для всіх нас, навіть тих, хто живе в сучасності.
1.Сподівання Настусі на свободу: "Вона не надіялася ніколи, що буде мати нагоду в чотири очі говорити з могутнім падишахом і може випросити у нього свобідний поворот до рідного краю. Чула всіми нервами, що ся молода людина здібна до благородних учинків." 2.Сміливість і відвертість Насті до султана: "Не тульки палати, йле й уся твоя земля - від тихого Дунаю до Базри і Багдаду, і до кам'яних могил фараонів, і по найдальші стійки твоїх військ і у пустинях. І не тульки земля, але й води, по котрих бушують розбишацькі судна." 3.Відчуття Настусі: "Вона жіночим інстинктом відчула, що доволі глибоко загнала йому в нутро солодку, але затроєну стрілу першого враження симпатії і любові. І відчувала, що він зараз спробує виривати з серця ту стрілу..." 4.Схожість Насті до матері Сулеймана: "Він ще не зустрічав у своїм житті жінки, котра бульше пригадувала б йому матір, ніж ся невольниця. Вже був певний, що вано й тільки вона потрапить виступати супроти нього так само лагідно й так само твердо, як його мати, котра одинока говорила йому одверто правду в очі, коли стрілив якогось бика без пороху."
