Літературний диктант. 1.Про кого це? Він йшов босий, у куцих штанчатах, старій матросці, що була
колись голубою, а тепер стала сіра, та ще в дядьковій Кириловій діжурці.
2.3 ким жив Климко відколи осиротів?
3.Ким працював дядько Кирило?
4.Чому дядько Кирило одного разу не повернувся з роботи?
5.Хто запропонував Климкові пожити в неї?
6.Кого дуже злякався Климко біля скирти соломи?
1.Чому Климко сказав слова?
- Не бійтеся, дядьку, — сказав, затинаючись від холоду, — Бачте, в мене ж
нічого в руках немає.
8.Чим пригостив солдат Климка?
9.Хто дав сухарів Климкові на дорогу?
10.Хто такий цей дід?
11.Що порадив дід Бочонок Климкові?
12.Скільки картоплі накопав Климко по дорозі?
13.Хто така Наталя Миколаївна?
14.Для чого Климко одірвав клапоть від плащ-палатки?
15.Де розплющив очі Климко?
16.Що запропонувала тітка Марина Климкові?
17.Куди німці пустили товарний поїзд?
18.Що подумав Климко,коли спалахнув вогник?
19.Що ніс із собою хлопчик додому?
20.Хто біг до пораненого Климка?
Хар-ка :
Грицько
За принципом контрасту виписано образ Грицька. Зазнавши багато горя змалку (його батьки померли від холери, коли він був ще зовсім малою дитиною) , Грицько, дійшовши літ, подався на заробітки. Важко працював два роки, але повернувся в село, купив землю, хату, завів господарство і почав думати про весілля. Шукав собі дівчини багатої та вродливої, а покохавши, одружився на сусідній наймичці, такій само сироті, як і він. Грицько, як і Чіпка, з дитячих років бачив і кривду, і несправедливість, але він ніколи не намагався чинити опір, бунтувати. Палкі Чіпчині слова не зачіпили його серце, але зародили тугу в чутливій до людського горя Христиній душі.
Жанр: народна козацька пісня.
Тема: зображення військового походу козаків.
Ідея: уславлення мужності та відваги Дорошенка, Сагайдачного, козацького війська.
Основна думка: уславлення відваги та моральних цінностей козаків, коли особисті інтереси поступалися перед громадськими.
Художні засоби.
Епітети: зеленою горою, Військо Запорозьке, кониченько вороненький, сильне-дужий, необачний.
Анафора: «Веде…», «Під ним…», «Да ….».
Риторичні вигуки: «Веде своє військо, Веде Запорозьке Хорошенько! », «…Сильне-дужий!», « ... Необачний! », «Гей, хто в лісі, озовися!», «… Не журися!».
Риторичне звертання : «Гей, хто в лісі, озовися!».
Порівняння: «Мені з жінкою не возиться; А тютюн да люлька Козаку в дорозі Знадобиться!
Пісню можна поділити на дві частини. У першій разом із женцями проводжаємо у похід Військо Запорізьке, славних Дорошенка та Сагайдачного. У другій частині підкреслюється служіння громадським інтересам, які стоять перед особистими. За поверховою незворушністю слів про жінок, насправді криється те, що заради спокою рідних домівок козаки готові були перебувати у важких походах, віддавати своє життя. Пісня пафосна, бадьора, оптимістична, наповнена тонким гумором та самоіронією.