Літературний диктант: • 1. Якого звіра побачив Грицик у ріці, коли вперше прибули із Саньком на Кам’яний острів?
• 2. Який ворог нападає на Воронівку?
• 3. Хто залишився сам на острові?
• 4. Хто упіймав Тишкевича на острові?
• 5. Яку таємницю дізнається Швайка про Тишкевича?
• 6. Як хитрий Тишкевич дурить Демка?
• 7. Що дав пастух Рашит хлопцям?
• 8. Як врятувався Тишкевич від вовків?
• 9. Чому Швайка б’є лозинякою Демка Дурну Силу?
• 10. Хто повинен був вирішити долю Демка Дурної Сили за співпрацю з Тишкевичем?
• 11. Про що вели козаки розмову воронівські козаки?
• 12. Яка тема твору?
Відповідь:
Повість казка Марини Павленко називається "Русалонька із 7-В, або прокляття роду Кулаківських)
Якщо під описом Ви маєте на увазі короткий зміст, то хочу сказати, що у творі досить багато дійових осіб, охоплений великий відрізок часу ( в межах 100 років), протягом якого прослідковується історія кількох родин: Кулаківських, Ягоди ( Вишні), Міщенків.
У творі розповідаєтья про Софійку, яка закохана в однокласника-красеня Вадима Кулаківського. Вадим зізнається дівчині, що його рід проклятий, тому гроші в їхній родині водяться, а от щастя немає.Софійка вирішила позбавити хлопця прокляття, ось тут і з"ясовується, що до їй у цьому може стара бабусина шафа, з до якої дівчинка подорожує у часі, а також стародавнє намисто (коралі) - оберіг їхнього роду. Повернувшись в минуле, Софійка дізнається таємницю роду Кулаківських, а ще разом з другом Сашком знаходить мить, в яку їй вдається врятувати дівчину з роду Кулаківських, що дало можливість зняти прокляття і змінити майбутнє.
Пояснення:
Объяснение:
Маруся (Марина Гордіївна) Чурай народилася у Полтавському посаді, в родині урядника Полтавського охочекомонного (добровільний кінний) і козацького полку Гордія Чурая 1625 року. Будинок Гордія Чурая, як розповідають народні легенди, стояв на березі Ворскли, недалеко від того місця, на якому 1650 року було засновано полтавський Хрестовоздвиженський монастир, що зберігся до наших днів.
Усе, що стосується Марусі Чурай, межує з легендою, дуже цікавою, захоплюючою, але, поки що, легендою.
Сам Шаховський, зазначав: “Чорні очі її горіли, як вогонь в кришталевій лампаді, брови чорні, рівненькі; обличчя було біле, як віск, стан високий і прямий, як свічка... Волосся чорне, як смола. Коса аж до колін. А голос... Ах що то за голос був! Такого дзвінкого і солодкого співу не чувано навіть від київських бурсаків.”