І ЛІТЕРАТУРНИЙ ДИКТАНТ ЗА РОМАНОМ П. КУЛІША «ЧОРНА РАДА» 1. Який інструмент почув Шрам, коли зайшов на пасіку до Череваня? 2. Кого у творі називають Божим чоловіком? 3. Хто викупив Василя Невольника із турецької каторги? 4. Про кого сказано: «нав де, не хоче нікому придіте поклонімося»? 5. Кого Сомко наказав провезти на свині по всьому Гадячу? 6. Ким став Іванець на Запорожжі? 7. Де познайомився Перо з Лесею? 8. Хто так відгукується про запорожців: «Тепер чесному чоловікові стид мішатися між сі розбишаки. Перевернулися тепер уже кат знає на що запорожці. Поки ляхи да недоляшки душили Україну, туди втікав щонайкращий люд з городів; а тепер хто йде на Запорожжє? Або гольтяпака, або злодюга, що боїться шибениці, або дармоїд, що не звик заробляти собі насущного хліба»? 9. На кого натякала Череваниха, розповідаючи про свій сон? 10. Хто викрав Лесю? 11. У кого з героїв очі бігали «то сюди, то туди»? 12. Хто вирвав у Сомка бунчук та булаву? ІІ Завдання на установлення відповідностей (за романом «Чорна рада») 1. Установіть відповідність між героєм роману та його описом 1. Шрам 2. Василь Невольник 3. Кобзар 4. Іванець А Ключник, викуплений з турецького полону. Б Нечесним шляхом здобув місце у козацькій верхівці В Допомагав викупляти невільників, Божий чоловік Г Козак і священнослужитель, втратив на війні двох синів Д Син Шрама, чоловік Лесі. 2. Установіть послідовність подій у творі 1. 2. 3. 4. А Чорна рада у Ніжині Б Суперечка Шрама та міщан В Шрам приїжджає на хутір до Череваня Г Зустріч Кирила Тура та Я. Сомка 2. Визначте художні засоби: 1. . Епітет 2. Метафора 3. Порівняння 4. Гіпербола А А те Хмарище було окрите гаями, справді наче хмарами. Б Василь Невольник був собі дідусь такий мізерний В Повернулось у старого серце, як почув, що козацька кров іллється понад Дніпром Г Розлилась козацька слава по всій Україні. 5. Установіть відповідність між реплікою та героєм: 1. Шрам 2. Сомко 3. Черевань 4. Василь Невольник 5. Петро А От, бгате, … — каже Шрамові, — де люде вміють жити на світі! Коли б я був не жонатий, то зараз би пішов у запорожці! Б Сидять там окаяннії в Січі да тілько п’янствують, а очортіє горілку пити, так і їде в городи да тут і величається, як порося на орчику (про запорожців) В Хто там грюкає, наче у свої ворота? Г А ось і моя наречена! — сказав … , обернувшись до Лесі. — Вам, ясная панно, чолом до самих ніжок! 6. Установіть відповідність між місцем та подією 1. Хмарище 2. Гадяч 3. Ніжин 4. Київ А Чорна рада Б Зустріч із Сомком В Іванця катають на свині. Г Розмова з Божим чоловіком 5. Розподіліть героїв твору. 1. Вигадані 2. Реальні історичні особи А Я. Сомко Б Черевань В Леся Г І. Брюховецький ІІІ Охарактеризуйте один із образів твору (1 сторінка обсяг)- письмово.
1. Тема: зображення дитинства головного героя та повоєнного життя людей сільської місцевості. Ідея: уславлення доброти, людяності; шанобливе ставлення до дорослих; засудження війни.
Тирлик — маленький хлопчик років 4-6. Невідомо, чому його так називали. Можливо, прозвали Тирликом ще тоді, коли він був зовсім маленький і не вимовляв звука «р» У Тирлика була мама, яка знахо дилася далеко від нього. Виховували хлопчика дідусь та бабуся, з якими він проживав на хуторі, де, окрім нього, дітей не було. Товаришував Тирлик тільки з ді дусями та бабусями, бо на хуторі, окрім нього, дітей не було. Коли і появлявся хтось молодший, то це був не хуторянин, а із сусіднього села, куди ходили на свята. Одного разу приїздила дівчинка Люба, з якою хлопчик подружився, навіть надумав оженитися, аби вона лишилася і не поверталася в місто.
Що таке щастя ??? Радість, дружба, гроші, любов, добро… Кожна людина задумується над цим питанням і намагається знайти відповідь на нього. Турбувало воно і багатьох письменників. На прикладі героїв своїх творів вони намагалися дослідити їх прагнення бути щасливими.
Павлуся, героя оповідання «Скарб» О.Стороженка, парубки називають щасливим, хоча протягом свого життя він тільки їв та спав і нічого не робив. Таким, як Павлусь, «Бог усе дає, а вони нудяться світом, не знають, що у них є і чого їм треба» Чи щасливий Павлусь? Як на нього, так. Матеріальні статки має, а от духовно то бідна людина. З гумором оповідаючи про Павлуся, автор вчить нас доброти, чуйності, порядності, працьовитості, ввічливості і той же час засуджує скупість, заздрість, підступність, жорстокість, егоїзм. «Той тільки щасливий, хто другому не завидує, а дякує Бога за те, що він йому послав, – пише автор. – Не той тільки щасливий, що сам натріскається і виспиться, а той, що й другого нагодує і заспокоїть…» Воістину щастя не може бути егоїстичним.
Герой твору Б.Лепкого «Цвіт щастя» шукає квітку щастя, яка б зробила щасливими матір і його самого. І хоч квітка виявилась мрією, маревом, все одно все життя він її шукає,пізнаючи світ. Герой вірить, що щастя таки на світі є.
Скупа людина теж думає, що вона щаслива, бо має гроші. Проте користі з них мало, бо то купка папірців. Господарі з твору Б.Лепкого «Мишка» відчувають себе щасливими, коли наживаються на горі інших. Їм байдужа доля жебрачки та багатьох таких, як вона.
У кожного своє поняття щастя, свій вимір. На мою думку, щастя людини у добрих справах на користь своєї родини, людей, своєї Батьківщини. Своєю працею, творчістю, добрими ділами людина повинна нести радість людям, суспільству. Отоді то і буде справжнє щастя, яке не можна купити ні за які гроші.
О.Довженко говорив, що життя надто коротке і закликав поспішати творити добро. Тому давайте творити добро, допомагати один одному, цінувати кожну хвилину цього прекрасного людського щастя.