Леся Воронина«Таємне Товариство боягузів, або Засіб від переляку № 9»
1. Ворожнеча між Сашком і Климком почалася ще тоді, коли хлопці
А пішли до 1 класу Б закінчили 1 клас В закінчили 4 клас Г лежали у візочках Д побачили прибульців
2. Клим Джура потрапив до
А «ТТБ» Б «ТТН» В «БТТ» Г«ТБН» Д «БТН»
3.На гігантському екрані Клим побачив
А відому письменницю Б батьків, які шукали вихід із міжпланетної станції
В бабусю, яка прибирала в банку Г вулицю, по якій тікав Кактус від нього
Д вулицю, по якій тікав він від Кактуса
4. Климко після того, як якась сила спрямувала його до старого будиночку познайомився
А із командиром міжпланетної станції Б із двома хлопцями
В із двома дівчатами Г із учителем англійської мови
Д з таємним розвідником
5.Машиною часу виявився
А «Запорожець» Б «Москвич» В екскаватор
Г ліфт Д трактор
6.Синьоморди розповсюджували вірус
А заздрості Б страху В ненависті
Г грипу Д лицемірства
7.Бабуся Соля виявилася
А відомою письменницею Б таємним розвідником
В командиром міжпланетної станції Г відомим науковцем
Д учителем англійської мови
8.Синьоморди вміли
А передавати думки на відстані Б читати чужі думки
В ставати невидимими Г мистецтвом переконувати
Д очима посилати сигнали
9.Голос бабусі, записаний на спортивний свисток, повідомив, що ключ знаходиться
А під килимком у ванній Б у квітковому горщику
В у шухлядці письмового столу Г на поличці у кухні
Д під подушкою в спальні
10. Зброя проти синьомордів, яку запропонував Климко батькам...
А таракани Б павуки В мухи Г комарі Д мурахи
11.Климко подумки наказав прибульцям
А до йому помиритися з Кактусом Б перенести його на іншу планету
В відлетіти додому і ніколи не повертатися на землю
Г до з навчанням Д перенести батьків на іншу планету
12.Найуспішніший засіб від переляку бабуся клала в
А варення для Климка Б ліки для Климка В книги для Климка Г шоколад для Климка Д пиріжки для Климка
13.Сашко дражнив Клима
А Йоганном Бахом Б Вольфгангом Моцартом
В Фридериком Шопеном Г Поганським Паганіні Д неуком
14.Що трапилося із Климком після останньої зустрічі із Сашком?
А Клим побив Сашка Б Сашко побив Клима
В Клим упав у люк Г Клим опинився в лікарні
Д бабуся Клима захворіла
15. Бабуся Соломія в банку працювала
А прибиральницею Б бухгалтером В касиром Г директором Д фінансовим аналітиком
16.Жінка живим голосом запропонувала Климу
А швидко повернутися додому Б до зустрітися з бабусею
В до розв’язати задачу Г побити Сашка
Д узяти участь у таємному експерименті
17.Яке завдання - випробування отримав Климко від Зайця й Жука?
А рівно о 22.00 стояти біля банку й грати жалісну пісеньку про байбачка
Б рівно о 21.00 стояти біля власного будинку й грати жалісну пісеньку про байбачка
В рівно о 22.00 стояти біля власного будинку й грати жалісну пісеньку про байбачка
Г рівно о 21.00 стояти біля банку й грати жалісну пісеньку про байбачка
Д рівно о 21.00 стояти біля магазину й грати веселу пісеньку
18.Найбільшими ласощами для синьомордиків були
А земні комахи Б варення бабусі Солі В пиріжки Г цукерки Д горіхи
19. Бабуся Соломія створила
А сучасну швабру Б машину часу В космічний корабель Г підводний крейсер Д сонячну батарею
20. Вступити в “бій” з прибульцями хлопчика змусило
А небезпека за життя бабусі Б небезпека за власне життя
В небезпека за життя батьків Г бажання стати знаменитим
Д почуття сорому
21.Батьки Клима працювали в
А Грузії Б Індії В Америці Г Єгипті Д Італії
22. Основна мета прибульців на Землі — це
А до людям у науково-технічному прогресі
Б захистити людей від екологічної катастрофи
В переселити людей на іншу планету
Г до людям подолати хвороби Д заразити людей вірусом страху
23. Бабуся Соля дала рятівникам маленьку полотняну торбину із
А пиріжками Б насінням соняшника В насінням трави Г насінням квітів Д позитивними думками
24. Клим отримав до від
А жаби Б метелика В божої корівки Г тараканів Д мурах
Питання про абсолютну волю – є питанням віків. В кожній історичній епосі, людина, що жила у соціальній спільноті, відчувала себе, до певної міри, некомфортно, через приписи людських законів і шукала в собі відповідь на питання – чи існує свобода взагалі ? І чим вона є ?
Багато хто буде говорити, що держава, та й взагалі суспільство, створюють умови за якими людина повинна жити навіть всупереч власному переконанню.
Деякі мислителі дивляться із замилуванням у минувшину і твердять, що там, де не було зорганізовано повноцінного суспільства, людина почувала себе у повній свободі.
Можливо і так. Проте, свобода людини була тоді, а мова йде про первісну добу історії людства, обмежена природою. Природні умови ув’язнили людину і змусили творити суспільство – спільноту людей. Бо лише у взаємодії багатьох людей, можна було вижити у час Льодовикового періоду.
Був і інший шлях – незалежний, індивідуальний. Цей шлях обрали неандертальці, які і загинули в умовах абсолютної свободи від суспільних ознак.
Отже, людина втратила свободу добровільно, ставши на шлях будівництва суспільства.
Вона пройшла етап кочівництва, де проходило активне викорінення всіх елементів повної незалежності індивіда і врешті ми прийшли до осілого життя, де окреслилася ще глибше майнова нерівність та гонитва за збільшенням особистого майна, що стало відтепер запорукою та мірою свободи.
Так ми жили тисячоліттями, доки не з’явилося християнство, що масово окреслило свободу, як щось зовсім інше. Я підкреслюю – масово, адже нову релігію сприйняв у перших століттях першого тисячоліття нашої ери весь цивілізований тодішній світ.
І справді, людина тисячоліттями шукала звільнення – то від природи, то врешті решт від самої себе. Жак Філіп пише: “Справжня суть свободи – в тому, щоб ні до чого не прив’язуватися”. Думка слушна, проте суперечить людській природі. Не можна прожити життя і ні до чого не прив’язатися.
І що робити, щоб отримати абсолютну свободу? Потрібно довіритись Богові, взяти на плечі свій щоденний хрест і розпочати кожного дня брати участь у житті. Суспільство не зламати, та й взагалі чи варто витрачати на це наше життя? Ми повинні усвідомити, що ми – лише гості на цій Землі, а природа є доброзичливою господинею, що за нас до столу, скуштувати своїх плодів.
Тому запорука свободи ще є у любові до своєї праці. Кардинал Вальтер Каспер пише про життя священика, як про “Служителя радості”. Та це поняття, очевидно, є ширшим. Ми всі повинні бути “Служителями радості”, з любов’ю і задоволенням виконувати свою роботу і таким чином змінювати суспільство, в якому проживаємо. Свобідне те суспільство, у якому кожний його член виконує те, до чого покликаний.
Нам потрібно жити, вириватися за рамки ілюзій і бачити світ, пізнавати його. Думати про час і не лякатися його, лише Бог стоїть над часом, а ми ті, хто наповнюємо його змістом.