«Лихий такий, крий боже» — гордий, завзятий, упертий — прагнення до збагачення — улесливий і підступний — корисливий — зневажливе ставлення до простого люду — «сліпа» любов до Ізідори — бездушний — лякливий, не сприймає революційних пісень Цитатна характеристика Бертольда — Попереду їхав лицар, Та лихий такий, крий боже! — Слухай, ти, втікай лиш краще, Бо пізнаєшся ти з лихом! — Та який ти з біса мудрий — …— ще ні разу Я таких, як ти, не бачив. — Спалахнув від гніву лицар, Був він гордий та завзятий, Але ж тільки на упертість Та на гордощі багатий. — Я б віддав отой химерний Твій таємний світ надхмарний За наземне справжнє графство, За підхмарний замок гарний. — Я б віддав твоє багатство У непевнії країни За єдиний поцілунок Від коханої дівчини… — Прощавай, дружино люба, Всі розкоші, всі вигоди! Все те треба проміняти На далекії походи. — О, тепер було у нього Срібла, золота багато! — Окрім того, що набрав він На війні всього без ліку. — Сила статків та маєтків! Вже Бертольдо граф залежний! Він живе в своєму графстві, Наче сам король вельможний. — Люд увесь в тім краю мусив Узнавать його за пана. — Та й по всіх далеких війнах Граф привчився до грабанку, А тепер в своїй країні Він шукав у тім рятунку. — Почалися нескінченні Мита, панщина, податки. Граф поставив на дорогах Скрізь застави та рогатки. — Люди мучились як в пеклі, Пан втішався як у раю. — Пан гуляв у себе в замку, У ярмі стогнали люди. — Що се, що? — кричав Бертольдо,— Гей, ловіть співця, в’яжіте! У тюрму його в кайдани! Та скоріш, скоріш біжите! — Я його (поета) талан співацький Так високо поважаю, Що співцем моїм придворним Я зробить його бажаю. — Коли він складання віршів Бунтівничих не покине, То в тюрму його закину, Там він, клятий, і загине!
Епітет Художнє означення Прощавайте, сині гори, білії сніги. Алегорія Зображення відокремленого поняття через конкретні предмети та образи. Грім розсердився.. Порівняння Зіставлення двох предметів або явищ із метою пояснити один з них за до ншого. «Москва, як ріка, загасає …» Іронія Приховане глузування Це правду ви кажете, пане! Усі босоногі й голодні — П’яниці, ледащо, злодії І люди ні на що не годні.. Метонімія Зближення, зіставлення понять за суміжністю позначуваних понять, коли предмет чи явище позначають за до нших слів і понять. золото у вухах (замість: золоті сережки чи сережки з золота) Гіпербола Художнє перебільшення, яке використовується, щоб підсилити враження швидкий як блискавка, блискавичний Метафора Приховане порівняння, побудоване на подібності або контрасті явищ, у якому слова “як”, “начебто”, “немов” відсутні, але припускаються. вечір-мулат підійшов до порога. Риторичні питання, оклики Посилюють увагу читача, не вимагаючи від нього відповіді «Хто тільки не проклинав станційних наглядачів, хто з ними не лаявся!» (О. Пушкін) Анафори Єдинопочаток Хоч раз. Хоч раз ти повинен відчути, Як тяжко рветься на цій землі Древнє чоловіче коло, Як тяжко зчеплені чоловічі руки, Як тяжко почати і зупинити… Епіфори Єдність кінцівок — У тебе задовгі руки, — сказав Прокруст, — Відрубаємо — і ти будеш щасливий. — У тебе задовгі ноги, — сказав Прокруст, — Відрубаємо — і ти будеш щасливий. Градація Своєрідне угруповання визначень або за наростанням, або за ослабленням експресивно-емоційної сили “Зросте любов моя, всякчас нова, Люблю ніжніше, мовчки, до нестями”; Антитеза Протиставлення Так, тут це все було: і жага до вбивства і жага до любові. (Chr. Wolf, «Kasandra») Інвектива Різке обвинувачення Я.Савченко “Репліка” (реп-батл) Панегірик Різке звеличення похвальна промова на урочистих усенародних зборах Інверсія Порушення узвичаєного порядку слів, перестановка частин фрази. Життя ще довге перед мною, Я молодий, я ще й не жив… Чого ж горючою сльозою свою я пісню окропив? Алітерація Повторення приголосних звуків Тінь там тоне, тінь там десь… Асонанс Повторення голосних звуків І день іде, і ніч іде.
