«...Був мужчина, як дуб. Плечистий, підсадкуватий, з грубим, чорним волоссям, він і сам подобав на одного з тих злющих тухольських медведів». «...Новий тухольський боярин, недавно князь Данило дарував йому в Тухольщині величезні полонини і ціле одне пригір’я Зелеменя, ...побудував собі гарну хату...» Максим: «Вся громада гнівна на тебе за те, що ти присвоюєш собі громадський ліс і полонину, не спитавши навіть громади, чи схоче вона на те пристати...» Мирослава: «Гнів проти тухольців засліпив тебе і пхає тебе до загибелі. Нехай і так, що ми нещасливі — а чи для того мусимо бути зрадниками свого краю? Ні, радше згинути нам із голоду під плотом!» «Вона бідна й не знала, як глибоко її батько був уже застряг у тім огиднім багні, як безповоротно він уже впав у безодню, так, що для нього справді не було іншого виходу, як падати глибше, аж до дна».
Літературна балада має автора, тому текст передається у письмовому варіанті, через що позбавлений варіантності. Фольклорна ж балада передається з вуст в уста. А як відомо, кожна людина запам’ятовує твори відповідно свого хисту та певних навичок. Через це фольклорна балада має чимало варіантів. Окрім цього, в баладі літературній відчутна присутність автора, який дає власну оцінку описуваним подіям. Також літературні балади часто беруть у якості основи якийсь популярний сюжет фольклорної балади. Саме у цьому і полягають основні відмінності фольклорних та літературних балад. Проте, і фольклорна, і літературна балада описують якісь фантастичні події поряд з глибокими ліричними переживаннями героїв.
«...Новий тухольський боярин, недавно князь Данило дарував йому в Тухольщині величезні полонини і ціле одне пригір’я Зелеменя, ...побудував собі гарну хату...»
Максим: «Вся громада гнівна на тебе за те, що ти присвоюєш собі громадський ліс і полонину, не спитавши навіть громади, чи схоче вона на те пристати...»
Мирослава: «Гнів проти тухольців засліпив тебе і пхає тебе до загибелі. Нехай і так, що ми нещасливі — а чи для того мусимо бути зрадниками свого краю? Ні, радше згинути нам із голоду під плотом!» «Вона бідна й не знала, як глибоко її батько був уже застряг у тім огиднім багні, як безповоротно він уже впав у безодню, так, що для нього справді не було іншого виходу, як падати глибше, аж до дна».
Літературна балада має автора, тому текст передається у письмовому варіанті, через що позбавлений варіантності. Фольклорна ж балада передається з вуст в уста. А як відомо, кожна людина запам’ятовує твори відповідно свого хисту та певних навичок. Через це фольклорна балада має чимало варіантів. Окрім цього, в баладі літературній відчутна присутність автора, який дає власну оцінку описуваним подіям. Також літературні балади часто беруть у якості основи якийсь популярний сюжет фольклорної балади. Саме у цьому і полягають основні відмінності фольклорних та літературних балад. Проте, і фольклорна, і літературна балада описують якісь фантастичні події поряд з глибокими ліричними переживаннями героїв.