Любіть Оклахому! Вночі і в обід,
Як неньку і дедді достоту!
Любіть Індіану! Й так само любіть
Північну й Південну Дакоту…

А. З текстом якого відомого поета «грається» О. Ірванець?
Б. Кого ви впізнали в інсталяції, виконаній з полуничного джему й арахісового
масла? Як ви розумієте інсталяцію з роялем у войлоці?
В. Чи згодні ви з тим, що спільним у цих сучасних мистецьких роботах є іронія та
гра з чужими творами?

У вірші «Всякому місту — звичай і права...» Г. Сковорода розмірковує над тим, що багато людей перебувають у полоні своїх згубних пристрастей, марно витрачають життя, обманюють інших, наживаються за їхній рахунок. У ліричного ж героя поезії є одна турбота, один клопіт -— як прожити життя чесно, по совісті. Але смерть нікого не пощадить — ні царя, ні мужика, і постати перед нею спокійно може лише той, у кого «совість, як чистий кришталь». Кожна строфа вірша закінчується однією думкою — про що має турбуватися людина. У творі багато перелічень, порівнянь, дотепних висловів, які характеризують марнославство людей. Цей вірш виконується як пісня, використаний І. Котляревським у п'єсі «Наталка Полтавка».

Г. С. Сковорода — видатний український філософ, просвітитель, письменник. Народився в с. Чорнухи на Полтавщині в небагатій козацькій родині. Володів багатьма талантами — гарно співав, грав на багатьох музичних інструментах, створював музику до власних віршів, мав педагогічний дар, знав кілька іноземних мов.

Навчався у Києво-Могилянській академії, був співаком придворної капели в Петербурзі, виїжджав у складі російської місії за кордон і мандрував Угорщиною, Словаччиною, Польщею, знайомлячись із культурою народів цих країн.

Потім викладав поетику в Переяславському та Харківському колегіумах, був домашнім учителем у поміщика Степана Томари. Не гнався за багатством і славою, до викладання підходив творчо, писав власні підручники, далекі від офіційних настанов, тому довго ніде не втримувався. Віддавав перевагу вільному, спокійному мандрівному життю, не обтяженому побутовими клопотами.

Написав збірки «Сад божественних пісень», «Байки харківські», кілька філософських трактатів і притч.

 Із його життям пов'язано багато легенд і таємниці. Прагнув до самопізнання та самовдосконалення, висунув ідею «сродної праці». Помер у с. Іванівці на Харківщині (тепер с. Сковородинівка Золочівського району), там же й похований. На могилі — епітафія: «Світ ловив мене, та не впіймав».

Объяснение:

Тарас Шевчено , це великий кобзарь , и взагали , велика людина в Україні. Хоча і доля його була дуже важкою, й не простою. Зростав Тарас в кріпацькій родині. Тарас Шевченко є взірчем для наслідування.Як вашко не було але він вчівся й , отрімував того чого хотів.У своїх творах Шевченко не тільки зображав важке становище українських селян і знущання панства, а також сміливо критикував кріпосницький лад, прославляв благородство і сильний дух рідного народу. Більшість творів великого українського письменника перекладено майже всіма мовами світу, їх знають ,вивчають і люблять в багатьох країнах.Українська культура немислима без славетного кобзаря Тараса Шевченка, за щойому вічна шана і вдячність від всього українського народу