Люди ето з Укр.Літ По тексту "Гер переможений"
Прокоментуйте, що мала на увазі письменниця, зазнаючи, що «полонені німці
зводили цей квартал з любов’ю і розпачем».
Про що мріяли полонені німці, коли зводили будинок? («...Цей будинок міг би бути
їхнім, стояти на околиці Лейпцига»)
Для чого, на ваш погляд, Фрідріх розкопав і посадив клумбу? Чому він це робив з
любов’ю?
Як діти поставилися до благородної справи полоненого німця? («...Ми розвоювали ту
землицю, розкидали каміння, зробили з паличок хрест, зв’язали його травою і поставили на
грядці»)
Чим допомагали жінки полоненим німцям?(«...Часом приносили щось із одягу —
старий піджак або картуз, та ще варену картоплю, на що ті всміхалися, дякували, називаючи
вдів “фрау”»)
Опишіть зовнішність Фрідріха («...Був худий, гнилозубий і брудний...») Про що вона
свідчить?
Які стосунки були між Фрідріхом і дітьми? («Ми любили ціляти в нього грудками,
любили, коли він саджав нас на коліна та співав своїх дурних німецьких пісеньок»)
Чим дивував полонений німець жінок? («...Робив тільки прикраси зі шматочків цегли
— сонце і квіти, він чіпляв їх понад вікнами другого поверху...»)
Що сталося з Фрідріхом? («Коли зняли його і взяли на руки, то здивувалися, що немає в
ньому тіла. Його поховали за містом, укинувши в яму і навіть не посипавши горба») З чим це,
на ваш погляд, було зв’язано?
Чим пояснити те, що у грудні місяці у вікна нового будинку можна було побачити
нагіток? Що символізує ця квітка?
Яким чином була знайдена фотокартка з двома дівчатками, що належала Фрідріху?
(«Стіна не піддавалася дрилю, а потім дрилю шурхнув у якийсь отвір. Коли вибили цеглину,
вийняли з отвору рукавицю. В рукавиці лежала фотокартка двох дівчаток у білих сукенках»)
Поясніть назву твору.
Які символічні образи мають місце у новелі? (Квітка нагідка; хрест, зроблений з
паличок і зв’язаний травою; смерть Фрідріха)
Над чим змушує задуматися даний твір кожного із вас?
Що таке гуманізм? Чи варто бути гуманним? Відповідь обґрунтуйте.
Чи можна вважати гуманним ставлення жінок до полонених? Свою думку
вмотивуйте.
Охарактеризуйте Фрідріха. (Добрий, щирий, чуйний, поважно ставиться до дітей,
жінок; працьовитий, майстер виробів з цегли, будівельної справи; цінує красу)Прокоментуйте, що мала на увазі письменниця, зазнаючи, що «полонені німці
зводили цей квартал з любов’ю і розпачем».
Про що мріяли полонені німці, коли зводили будинок? («...Цей будинок міг би бути
їхнім, стояти на околиці Лейпцига»)
Для чого, на ваш погляд, Фрідріх розкопав і посадив клумбу? Чому він це робив з
любов’ю?
Як діти поставилися до благородної справи полоненого німця? («...Ми розвоювали ту
землицю, розкидали каміння, зробили з паличок хрест, зв’язали його травою і поставили на
грядці»)
Чим допомагали жінки полоненим німцям?(«...Часом приносили щось із одягу —
старий піджак або картуз, та ще варену картоплю, на що ті всміхалися, дякували, називаючи
вдів “фрау”»)
Опишіть зовнішність Фрідріха («...Був худий, гнилозубий і брудний...») Про що вона
свідчить?
Які стосунки були між Фрідріхом і дітьми? («Ми любили ціляти в нього грудками,
любили, коли він саджав нас на коліна та співав своїх дурних німецьких пісеньок»)
Чим дивував полонений німець жінок? («...Робив тільки прикраси зі шматочків цегли
— сонце і квіти, він чіпляв їх понад вікнами другого поверху...»)
Що сталося з Фрідріхом? («Коли зняли його і взяли на руки, то здивувалися, що немає в
ньому тіла. Його поховали за містом, укинувши в яму і навіть не посипавши горба») З чим це,
на ваш погляд, було зв’язано?
Чим пояснити те, що у грудні місяці у вікна нового будинку можна було побачити
нагіток? Що символізує ця квітка?
Яким чином була знайдена фотокартка з двома дівчатками, що належала Фрідріху?
(«Стіна не піддавалася дрилю, а потім дрилю шурхнув у якийсь отвір. Коли вибили цеглину,
вийняли з отвору рукавицю. В рукавиці лежала фотокартка двох дівчаток у білих сукенках»)
Поясніть назву твору.
Які символічні образи мають місце у новелі? (Квітка нагідка; хрест, зроблений з
паличок і зв’язаний травою; смерть Фрідріха)
Над чим змушує задуматися даний твір кожного із вас?
Що таке гуманізм? Чи варто бути гуманним? Відповідь обґрунтуйте.
Чи можна вважати гуманним ставлення жінок до полонених? Свою думку
вмотивуйте.
Охарактеризуйте Фрідріха. (Добрий, щирий, чуйний, поважно ставиться до дітей,
жінок; працьовитий, майстер виробів з цегли, будівельної справи; цінує красу)
Объяснение:
Українська література для дітей і про дітей пройшла тривалий і складний шлях становлення, яке ще не завершено. У наш час відбувається процес формування національної бази дитячої літератури, котра б незалежно від родо-жанрової динаміки захоплювала своїм тематичним розмаїттям, щирістю та багатогранністю вражень, доступністю сприйняття образів-персонажів та близькістю до сучасного читача тематики й проблематики. Історична тема в художній літературі була й залишається сьогодні досить актуальною й популярною. Сягаючи своїм корінням фольклору, житійної літератури, історичних хронік, історична проза акумулює комплекс художньої інтерпретації минулого нашого народу. Незважаючи на жанрову приналежність твору, її визначає художній матеріал – історія, подія, що відбулася за давніших часів, тобто така, що в часовому вимірі вважається завершеною.
Україна, отримавши свою незалежність після вікового гноблення, повинна повернутися до свого коріння, довести свою ідентичність і свідомо виховувати на славних прикладах підростаюче покоління. В. Рутківський, сучасний український письменник, який неодноразово у своїх творах для дітей та юнацтва звертається до змалювання призабутих сторінок славного історичного минулого нашої країни. Його шлях до визнання був довгим, але, вважаємо, що в царині сучасної української підліткової літератури на історичні теми йому немає рівних. Здобувши визнання в поважному віці, письменник довів, що його майстерність і життєвий досвід тільки допомагають спілкуватись із молоддю. Проживши нелегке життя (зважаючи на умови творчого зростання в часи Радянського Союзу), автор засвідчив, що він є українським письменником-патріотом, який прагне поділитися своїми знаннями із підростаючим поколінням. Його трилогія «Джури» визнана однією з найкращих у цій царині.
«Джури козака Швайки», які вийшли 2007 року, стали подією і першою книжкою В. Рутківського, яку нарешті прочитала Україна. (Нагадаємо, що перша журнальна публікація «Джур» відбулася ще 1995 року в «Однокласнику». За 12 років оприлюднений текст так нікого і не зацікавив). А поміж тим, динамічний, захопливий сюжет, самобутні образи, вкраплення фольклору, правдоподібність історичних колізій, багата мова, легкий стиль – усе це робили твір справжнім відкриттям.
Традиційним для сприйняття історичного минулого стає ототожнення його з образом козака – хороброго лідера, високодуховної й матеріально незалежної людини, котра керує своїми емоціями, розумом і волею, морально, духовно й фізично готує себе до оборони рідної землі та сім’ї, дбає про єдність козацтва й українців усього світу. Такий образ зберігається й у сучасному літературному трактуванні
Усі ми прагнемо щастя, але за нього потрібно боротися щодня. Щастя просто так не прийде і не постукає тобі у двері. Щастя приходить до радісних, веселих, позитивно настроєних людей. Там воно і осідає надовго.
Воно не любить похмурих, сумних і весь час незадоволених осіб. У любій ситуації можна знайти позитивну сторону, а можливо і краплину щастя. Потрібно тільки уважно придивитися.
Для мене щастя – це коли усі мої рідні здорові та щасливі. Щастя – це коли у країні, в якій я народилася і живу, немає війни.
Щастя – коли у мене в сім’ї народився братик або сестричка. Бути щасливою означає бути радісною за свої досягнення, за досягнення своїх рідних та друзів.
Щастя є в кожному з нас, тому що всі ми унікальні та неповторні. В мене є абсолютно все для того, щоб бути завжди щасливою. За це потрібно боротися і дякувати Богові кожного дня. Будьте щасливі!