Люди ето з Укр.Літ По тексту "Гер переможений"
Прокоментуйте, що мала на увазі письменниця, зазнаючи, що «полонені німці
зводили цей квартал з любов’ю і розпачем».
Про що мріяли полонені німці, коли зводили будинок? («...Цей будинок міг би бути
їхнім, стояти на околиці Лейпцига»)
Для чого, на ваш погляд, Фрідріх розкопав і посадив клумбу? Чому він це робив з
любов’ю?
Як діти поставилися до благородної справи полоненого німця? («...Ми розвоювали ту
землицю, розкидали каміння, зробили з паличок хрест, зв’язали його травою і поставили на
грядці»)
Чим допомагали жінки полоненим німцям?(«...Часом приносили щось із одягу —
старий піджак або картуз, та ще варену картоплю, на що ті всміхалися, дякували, називаючи
вдів “фрау”»)
Опишіть зовнішність Фрідріха («...Був худий, гнилозубий і брудний...») Про що вона
свідчить?
Які стосунки були між Фрідріхом і дітьми? («Ми любили ціляти в нього грудками,
любили, коли він саджав нас на коліна та співав своїх дурних німецьких пісеньок»)
Чим дивував полонений німець жінок? («...Робив тільки прикраси зі шматочків цегли
— сонце і квіти, він чіпляв їх понад вікнами другого поверху...»)
Що сталося з Фрідріхом? («Коли зняли його і взяли на руки, то здивувалися, що немає в
ньому тіла. Його поховали за містом, укинувши в яму і навіть не посипавши горба») З чим це,
на ваш погляд, було зв’язано?
Чим пояснити те, що у грудні місяці у вікна нового будинку можна було побачити
нагіток? Що символізує ця квітка?
Яким чином була знайдена фотокартка з двома дівчатками, що належала Фрідріху?
(«Стіна не піддавалася дрилю, а потім дрилю шурхнув у якийсь отвір. Коли вибили цеглину,
вийняли з отвору рукавицю. В рукавиці лежала фотокартка двох дівчаток у білих сукенках»)
Поясніть назву твору.
Які символічні образи мають місце у новелі? (Квітка нагідка; хрест, зроблений з
паличок і зв’язаний травою; смерть Фрідріха)
Над чим змушує задуматися даний твір кожного із вас?
Що таке гуманізм? Чи варто бути гуманним? Відповідь обґрунтуйте.
Чи можна вважати гуманним ставлення жінок до полонених? Свою думку
вмотивуйте.
Охарактеризуйте Фрідріха. (Добрий, щирий, чуйний, поважно ставиться до дітей,
жінок; працьовитий, майстер виробів з цегли, будівельної справи; цінує красу)Прокоментуйте, що мала на увазі письменниця, зазнаючи, що «полонені німці
зводили цей квартал з любов’ю і розпачем».
Про що мріяли полонені німці, коли зводили будинок? («...Цей будинок міг би бути
їхнім, стояти на околиці Лейпцига»)
Для чого, на ваш погляд, Фрідріх розкопав і посадив клумбу? Чому він це робив з
любов’ю?
Як діти поставилися до благородної справи полоненого німця? («...Ми розвоювали ту
землицю, розкидали каміння, зробили з паличок хрест, зв’язали його травою і поставили на
грядці»)
Чим допомагали жінки полоненим німцям?(«...Часом приносили щось із одягу —
старий піджак або картуз, та ще варену картоплю, на що ті всміхалися, дякували, називаючи
вдів “фрау”»)
Опишіть зовнішність Фрідріха («...Був худий, гнилозубий і брудний...») Про що вона
свідчить?
Які стосунки були між Фрідріхом і дітьми? («Ми любили ціляти в нього грудками,
любили, коли він саджав нас на коліна та співав своїх дурних німецьких пісеньок»)
Чим дивував полонений німець жінок? («...Робив тільки прикраси зі шматочків цегли
— сонце і квіти, він чіпляв їх понад вікнами другого поверху...»)
Що сталося з Фрідріхом? («Коли зняли його і взяли на руки, то здивувалися, що немає в
ньому тіла. Його поховали за містом, укинувши в яму і навіть не посипавши горба») З чим це,
на ваш погляд, було зв’язано?
Чим пояснити те, що у грудні місяці у вікна нового будинку можна було побачити
нагіток? Що символізує ця квітка?
Яким чином була знайдена фотокартка з двома дівчатками, що належала Фрідріху?
(«Стіна не піддавалася дрилю, а потім дрилю шурхнув у якийсь отвір. Коли вибили цеглину,
вийняли з отвору рукавицю. В рукавиці лежала фотокартка двох дівчаток у білих сукенках»)
Поясніть назву твору.
Які символічні образи мають місце у новелі? (Квітка нагідка; хрест, зроблений з
паличок і зв’язаний травою; смерть Фрідріха)
Над чим змушує задуматися даний твір кожного із вас?
Що таке гуманізм? Чи варто бути гуманним? Відповідь обґрунтуйте.
Чи можна вважати гуманним ставлення жінок до полонених? Свою думку
вмотивуйте.
Охарактеризуйте Фрідріха. (Добрий, щирий, чуйний, поважно ставиться до дітей,
жінок; працьовитий, майстер виробів з цегли, будівельної справи; цінує красу)
Якраз у поемі лорда Байрона "Мазепа" мало не центральною стала фантастична любовна історія, що її запустив в обіг Мазепин недоброзичливець при дворі польського короля.
Ця оповідка потім мандрувала із сюжету в сюжет, від одного автора до іншого. Нібито ревнивий чоловік, вистеживши Мазепу на таємному побаченні зі своєю дружиною, прив'язав коханця до спини дикого необ'їждженого коня - і той помчав степами на схід, в Україну.
Байрон компонує свою поему як розповідь самого героя про цю подію шведському королю Карлу ХІІ у таборі після полтавської битви й акцентує мотив його величної помсти: "Старий безумець! Він мені // Проклав дорогу до престолу".
Далі легенда розгортається у згоді з романтичними ідеалами й уявленнями.
Приреченого рятує юна красуня, він наснажується потугою рідної землі. (Адже це романтики при початку позаминулого століття підносять національну ідею, уславлюють порив до свободи й права виняткової особистості. Українські реалії давали багато матеріалу для таких інтерпретацій).
Мазепа
Підпис до фото,
Іван Мазепа на купюрі в 10 гривень. Деякі експерти сумніваються, що це портрет саме Мазепи
Жадоба помсти стократ примножує сили - і вродливий шукач любовних пригод стає врешті-решт великим державцем.
У ХVІІІ столітті Україна особливо цікавила західних митців, дипломатів і політиків. Тоді з'явилося багато мандрівницьких описів, аґентурних інформацій, історичних досліджень та художніх текстів.
Козацька держава сприймалася як "брама Європи", порубіжжя, бастіон свободи у боротьбі з московською тиранією. Українська звитяга мала наснажити вичахлі ідеали "старого" континенту.
У фіналі поеми Байрона саркастично протиставлено бездоганного в своєму героїзмі, невтомного й незламного старого гетьмана - і нездатного до відчайдушної боротьби молодого шведського короля.
Неймовірні спогади Мазепи, його розповідь про авантюрні пригоди й шалене протистояння злій, неприхильній долі - усе це вже не може захопити втомленого й знеможеного Карла.
Оповідач не почув ніякої відповіді від свого слухача - "Король бо спав уже з годину".
Порозуміння між надто зосередженим на собі самому Заходом та Україною, що опинилася в ролі пасербиці історії, хоча захищала якраз універсальні європейські цінності, досягалося не надто добре.
І в цьому сенсі реакція Карла ХІІ на почуте звичайно ж була для Байрона метафорою байдужості, прикрої оспалості й апатії західного світу.
Объяснение:
я точно не впевнений якщо неправелно нехай напише хтоь інший
Відповідь:
Глядіть на нього, на се знамено наше! З одного здорового пня вироблений весь той суцільний ланцюг, сильний і немов замкнутий у собі, а прецінь свобідний в кождім поєдинчім колісці, готовий приняти всякі зв'язки. Сей ланцюг — то наш руський рід, такий, який вийшов з рук добрих, творчих духів. Кожне колісце в тім ланцюзі — то одна громада, нерозривно, з самої природи зв'язана з усіма іншими, а проте свобідна сама в собі, немов замкнена сама в собі, живе своїм власним життям і вдоволяє свої потреби. Тілько така суцільність і свобода кождої поодинокої громади робить усю цілість суцільною й свобідною. Нехай тілько одно колісце трісне, розпадеться само в собі, то й цілий ланцюг розпадеться, одноцілий його зв'язок розірветься. От так і упадок вольних громадських порядків у одній громаді стає раною, котра приносить недугу, а то й заразу для цілого тіла нашої святої Русі. Горе громаді, котра добровільно станеться тою раною, котра не ужиє всіх сил в, щоб удержати себе при здоров'ю! Ліпше би було такій громаді щезнути з лиця землі, запастися в безодню!
До остатньої краплі крови повинна боронити громада своєї свободи, свого святого ладу!
Пора вам не дрімати, але вдарити в дзвони і громадами поскидати з себе ті пута, в які обпутала вас боярська неситість і княжа сваволя.
Пояснення: