Визначною особистістю, в пісенній культурі стоїть, Маруся Чурай. Багато пісень цієї, поетеси стали народними...Мабуть, немає українця, який не чув, би хоча б одну пісню Марусі. Її тексти відображують жіночі почуття.
Біографія Марусі Чурай суцільна загадка...документальних фактів, що підтверджували б її існування. Та дослідники фольклору, наполягають, що така історична особистість все ж таки існувала,.
Маруся Чурай жила в сімнадцятому сторіччі в Полтаві. Вона була дочкою козака. Дівчина була закохана в Григорія Бобренка та матір хлопця була проти їх відносин. Він пішов на війну, а Маруся чекала, свого коханого. Коли Гриць повернувся, то одружився на іншій в угоду своєї ненці. Глибока рана– в душі дівчини не давала їй спокою. Вона загорілася, ідеєю помсти. Тоді Маруся заварила зілля та отруїла свого коханого.
Найвідоміші Марусі Чурай – це пісня «За світ встали козаченьки» є автобіографічною. Маруся в ній описує, як проводжала Григорія на війну. Пісня показує відношення матері до сина, а також тепле, відношення хлопця до своєї дівчини. Він просить матір, піклуватися за дівчиною наче за своєю дитиною. Маруся описує, як саме їй було важко того дня і, що вона «виплакала всі, очі».
Страждання, очікування, та переживання, дівчини описані в пісні «Віють вітри, віють буйні». Зі стихією дівчина, порівнює свої думки та передчуття чогось тривожного
Як швидко проходить життя...День за днем проминає й за вікном уже нас чекає запашний, теплий травень. Це місяць, в якому випускники школи прощаються із шкільними клопотами й розвагами, щоб стати на порозі дорослого, такого непростого життя. На мою думку, в цей час кожен із нас замислюється над тим, що потрібно взяти із собою в майбутнє. Так, це не просте, а дуже важке питання. Я вважаю, що найціннішим скарбом, який набула під час навчання в школі, є мої знання.За цей некороткий час усім нам довелося прочитати безліч підручників, художніх, історичних книжок. Все те, чого дізнались із них, чого навчилися, матиме в майбутньому важливе значення і, неодмінно, стане в пригоді.
Я так вважаю, тому що ніхто не може знати, що нас чекає завтра: добро чи зло, радість чи смуток. А всі знання, які ми почерпаємо з літератури,назавжди стають невід'ємною частиною життя, ношею, тягар якої не хилить до землі, а навпаки дозволяє здійнятись до неба.
Визначною особистістю, в пісенній культурі стоїть, Маруся Чурай. Багато пісень цієї, поетеси стали народними...Мабуть, немає українця, який не чув, би хоча б одну пісню Марусі. Її тексти відображують жіночі почуття.
Біографія Марусі Чурай суцільна загадка...документальних фактів, що підтверджували б її існування. Та дослідники фольклору, наполягають, що така історична особистість все ж таки існувала,.
Маруся Чурай жила в сімнадцятому сторіччі в Полтаві. Вона була дочкою козака. Дівчина була закохана в Григорія Бобренка та матір хлопця була проти їх відносин. Він пішов на війну, а Маруся чекала, свого коханого. Коли Гриць повернувся, то одружився на іншій в угоду своєї ненці. Глибока рана– в душі дівчини не давала їй спокою. Вона загорілася, ідеєю помсти. Тоді Маруся заварила зілля та отруїла свого коханого.
Найвідоміші Марусі Чурай – це пісня «За світ встали козаченьки» є автобіографічною. Маруся в ній описує, як проводжала Григорія на війну. Пісня показує відношення матері до сина, а також тепле, відношення хлопця до своєї дівчини. Він просить матір, піклуватися за дівчиною наче за своєю дитиною. Маруся описує, як саме їй було важко того дня і, що вона «виплакала всі, очі».
Страждання, очікування, та переживання, дівчини описані в пісні «Віють вітри, віють буйні». Зі стихією дівчина, порівнює свої думки та передчуття чогось тривожного
Як швидко проходить життя...День за днем проминає й за вікном уже нас чекає запашний, теплий травень. Це місяць, в якому випускники школи прощаються із шкільними клопотами й розвагами, щоб стати на порозі дорослого, такого непростого життя. На мою думку, в цей час кожен із нас замислюється над тим, що потрібно взяти із собою в майбутнє. Так, це не просте, а дуже важке питання. Я вважаю, що найціннішим скарбом, який набула під час навчання в школі, є мої знання.За цей некороткий час усім нам довелося прочитати безліч підручників, художніх, історичних книжок. Все те, чого дізнались із них, чого навчилися, матиме в майбутньому важливе значення і, неодмінно, стане в пригоді.
Я так вважаю, тому що ніхто не може знати, що нас чекає завтра: добро чи зло, радість чи смуток. А всі знання, які ми почерпаємо з літератури,назавжди стають невід'ємною частиною життя, ношею, тягар якої не хилить до землі, а навпаки дозволяє здійнятись до неба.