Місце І. Котляревського в історії української літературної мови: а) мовно-діалектна основа творчості І. Котляревського. Середньонаддніпрянське мовлення й український фольклор;
б) трансформація бурлескного стилю в „Енеїді”. Мовний реалізм „Наталки Полтавки”;
в) національно-патріотичні мотиви й соціальна критика в „Енеїді”;
г) синоніміка в мові „Енеїди”;
д) лексико-фразеологічне багатство мови творів І. Котляревського.

Писати літературні твори Галина Курій почала ще зі шкільного віку. Уперше ім'я «Галина Малик» шістнадцятилітня поетеса використала для публікації віршів. Першою адресаткою текстів для дітей стала донька письменниці.

Письменниця добре пам'ятає, як вона сприймала світ у дитинстві, усі власні дитячі відчуття. Тому її вірші для дітей легкі, з простими, інколи зовсім неочікуваними, сюжетами, різножанрові.

Пише українською і російською мовами, перекладає з болгарської. Вперше її вірші опублікувала "Закарпатська правда" у жовтні 1967 року. Друкувалася в обласних та республіканських газетах "Молодь України", "Сільські вісті", "Зірка", "Вісті України", журналах "Малятко", "Барвінок", "Перець", "Початкова школа", "Прапор", "Радянська жінка", "Веселка", колективних збірниках "Дзвінке джерело", "Первоцвіт", "Веселий ярмарок".[1]

Згодом Галина Малик почала писати казкові повісті для дітей, головні герої яких діти та підлітки. З персонажами цих повістей весь час трапляються якісь пригоди, відбуваються небезпечні та радісні події: твої ровесники — діти потрапляють у казкову країну, а то мешканці казкових країн потрапляють у наше реальне життя. А ще, коли читаєш повісті та п'єси письменниці, здається, що їх авторка знаходиться серед своїх героїв і разом з ними переживає все описане у книжках.

За повісті «Незвичайні пригоди Алі в країні Недоладії» у 1988 році Галині Малик було присуджено премію імені О. Копиленка. З незвичайними пригодами Алі, головної героїні цих повістей, уже познайомились читачі Іспанії, Італії, Франції, Німеччини та інших країн. А за повість «Злочинці з паралельного світу», Галині Малик було присуджено звання лауреата літературної премії імені Лесі Українки 2003 року. Галина Малик — член Національної спілки письменників України з 1991 року.

Письменниця є також авторкою книжок: «Пантлик і Фузя», «Пантлик і Фузя сперечаються», «Пантлик і Фузя купують годинника», «Пригоди Іванка і Беркутка», «Як ти народився» та збірки перекладів з російської мови Даниїла Хармса «Я тепер автомобіль».

У 2007 році Галина Миколаївна відзначена літературною премією ім. Ф. Потушняка за книги казок для дітей «Пригоди в зачарованому місті» (Тернопіль, 2006) та «Сміятись заборонено» (Київ, 2005).

У 2019 році в рамках фестивалю «Азбукове Королівство Магів і Янголів.Країна Драконів» у Музеї книги і друкарства України Галина Малик презентувала книжку «Мандри та подвиги лицаря Горчика». За жанром – це лицарський роман-дилогія, пародія-буф для дітей, що складається із двох частин: «Мандри та подвиги хитромудрого переможця Дванадцятиголового Змія лицаря Горчика, його банконосця Третього Зайвого та красуні Каролі» та «Мандри та подвиги лицаря Горчика та Бузинової Царівни Бусі на острові Зміїному та у морі Скіфському».

Повість-казка Марини Павленко «Русалонька із 7-В, або Прокляття роду Кулаківських» — це твір про дитячу фантазію й дружбу, про дорослі проблеми і віру в диво, про сучасність і далеке минуле. Дівчинку Софійку зовсім замучили нічні жахіття, що відбуваються у квартирі знизу. Хазяї цієї квартири поїхали, а за кімнатними квітами доглядає сусідка бабця Валя. Дівчинку трішки лякає і сама бабця, і її чорнющий кіт Фантик, та найбільше її бентежать крики й тупіт, що в ніч на повний місяць чи грозу чуються з пустої квартири внизу. Ще Софійка страшенно переживає через те, що однокласник Вадим Кулаківський майже не звертає на неї уваги. Дівчинку бентежить новина, що рід Кулаківських протягом багатьох поколінь переслідує якесь прокляття. Понад усе Софійці хочеться до родині, щоб Вадик жив у нормальнім сім’ї, не страждав, бо батьки далеко, а стара бабуся не може впоратися з вибриками онука-підлітка. Правда, самому Вадику його життя подобається, адже він робить усе, що заманеться: почав палити цигарки, водиться з якимись непевними людьми, краде й перепродує крадене. Щоб вирятувати однокласника з життєвих негараздів, Софійка відважилася подолати час. Дізнавшись, що стара шафа — це портал, через який можна повернутися в минуле і змінити щось на краще, дівчинка не побоялася використати таку можливість. Дивним чином Софійка завади опиняється у вирі подій. Вона загубила чудові корали, і це завадило тітоньці Оксані вийти заміж за чоловіка, який мав сім’ю і двох дітей, але приховував це. Софійка втрутилася в минуле, врятувала Катрю Кулаківську, її нареченого Семена та його батьків від страшної смерті, а себе привидів загиблих у пустій квартирі. Звичайно, твір наповнений казковими пригодами, мандрами в часі, але, як і в кожній казці, у творі Марини Павленко багато реального. Усе це робить його цікавим не тільки для дітей, а й для дорослих, які, прочитавши «Русалоньку…», зможуть згадати своє дитинство і краще зрозуміти власних дітей-підлітків.