ответ:І, проломивши їй спину, риба вийшла назовні, а жінка
померла.
Коли чоловік зайшов у хатину, риба лежала, витягнувшись
на циновці поряд з мертвою дружиною.
— Ти тільки не лякайся і не шкодуй свою дружину. Вона була недобра жінка,— сказала риба.— Як тільки похоронишь її, віднеси мене туди, де ти мене спіймав. Тільки не на ношах, а в новій циновці.
Чоловік погоревал, погоревал, та робити нічого. Покликав всіх родичів і поховав дружину.
На наступний ранок заспівав перший півень проспівав другий, проспівав третій, і риба знову заговорила:
— Вставай! Настав час! Неси мене до річки.
Чоловік виконав наказ риби. Він тепер боявся її і ніс дуже обережно.
— Не залишай мене на березі. Увійди в воду, неси мене до того місця, яке я тобі покажу,— звеліла йому риба.
Чоловік увійшов у воду, зробив кілька кроків.
— Іди далі, йди далі! — наказала риба.
Чоловік зробив ще кілька кроків. Вода доходила вже
йому до плечей.
— Ось тут зупинись! Але не кидай мене, а опусти у воду обережно! — сказала риба.
Чоловік дбайливо опустив рибу у воду. Вже з глибини річки вона сказала, висунувши голову:
— Слухай, коли будеш женитися вдруге, вибирай жінку, яка не була б такою привередой! Інакше тобі це коштуватиме життя!
І людина незабаром знайшов собі іншу дружину, але таку, яка всім і завжди була задоволена.
Анна — центральний персонаж драми «Украдене щастя». Це типовий, високохудожній і глибоко трагічний образ жінки-страдниці, що стала жертвою власницького світу, у якому безроздільно панує людська жадібність і хижацтво. Вона – покірна, тиха, сильна жінка, здатна боротися за своє щастя Життя її повне тривог і хвилювань. Але завдяки силі волі вона вміє стримувати свої почуття, ховаючи їх на самому дні свого серця. Ще до одруження у житті Анни сталася трагедія: прагнучи отримати частку спадщини Анни, брати силоміць віддали її заміж за нелюба Миколу, який згодився одружитися з Анною без посагу. Вони переконали Анну, що її коханий Михайло загинув. Минули роки. Тихо й спокійно живе Анна з чоловіком. Сусідка вважає, що сім’я Анни і Миколи — найщасливіша в селі. Але якось до села, де жили Анна з Миколою, прибув жандарм. Це і був коханий Анни Михайло Гурман, якому вона присягалася у вірності. Тепер Анна зрозуміла, як жорстоко, підло вчинили її рідні брати. “Одурили, ошукали, мов кота в мішку продали”, — каже обурено Анна. Вона починає розуміти, що життя її понівечене, що в неї назавжди вкрадено щастя. Жінка розуміє, що не можна зараз повернути втраченого: вона дружина іншого і мусить бути вірною своєму чоловікові. Але розуміє й те, що не в змозі стримати свого кохання, що вона жити не може без Михайла. Анна “все готова віддати йому, кинути в болото, коли він того схоче! Навіть свою душу, честь жіночу, свою добру славу”. Потрапивши у жорстокі пута нелюдських обставин, які їй несила розірвати, Анна повністю віддала себе своєму коханню. У душі її стався психологічний злам. її не лякають уже людські пересуди, не криється вона й від свого чоловіка Миколи, одверто говорячи, що ніколи не кохала його, сподіваючись, що зустріч з коханим поверне їй втрачене, що житимуть вони з Михайлом довго й щасливо. Але трагічна смерть Михайла вирвала в неї цю надію. Анна – найкращий жіночий образ в українській та світовій драматургії. Цей образ вражає своєю неповторною простотою і щирістю. Трагічний образ Анни багатьма рисами подібний до образу Катерини з п’єси М.Островського «Гроза».
ответ:І, проломивши їй спину, риба вийшла назовні, а жінка
померла.
Коли чоловік зайшов у хатину, риба лежала, витягнувшись
на циновці поряд з мертвою дружиною.
— Ти тільки не лякайся і не шкодуй свою дружину. Вона була недобра жінка,— сказала риба.— Як тільки похоронишь її, віднеси мене туди, де ти мене спіймав. Тільки не на ношах, а в новій циновці.
Чоловік погоревал, погоревал, та робити нічого. Покликав всіх родичів і поховав дружину.
На наступний ранок заспівав перший півень проспівав другий, проспівав третій, і риба знову заговорила:
— Вставай! Настав час! Неси мене до річки.
Чоловік виконав наказ риби. Він тепер боявся її і ніс дуже обережно.
— Не залишай мене на березі. Увійди в воду, неси мене до того місця, яке я тобі покажу,— звеліла йому риба.
Чоловік увійшов у воду, зробив кілька кроків.
— Іди далі, йди далі! — наказала риба.
Чоловік зробив ще кілька кроків. Вода доходила вже
йому до плечей.
— Ось тут зупинись! Але не кидай мене, а опусти у воду обережно! — сказала риба.
Чоловік дбайливо опустив рибу у воду. Вже з глибини річки вона сказала, висунувши голову:
— Слухай, коли будеш женитися вдруге, вибирай жінку, яка не була б такою привередой! Інакше тобі це коштуватиме життя!
І людина незабаром знайшов собі іншу дружину, але таку, яка всім і завжди була задоволена.
Объяснение:
Анна — центральний персонаж драми «Украдене щастя». Це типовий, високохудожній і глибоко трагічний образ жінки-страдниці, що стала жертвою власницького світу, у якому безроздільно панує людська жадібність і хижацтво. Вона – покірна, тиха, сильна жінка, здатна боротися за своє щастя Життя її повне тривог і хвилювань. Але завдяки силі волі вона вміє стримувати свої почуття, ховаючи їх на самому дні свого серця. Ще до одруження у житті Анни сталася трагедія: прагнучи отримати частку спадщини Анни, брати силоміць віддали її заміж за нелюба Миколу, який згодився одружитися з Анною без посагу. Вони переконали Анну, що її коханий Михайло загинув. Минули роки. Тихо й спокійно живе Анна з чоловіком. Сусідка вважає, що сім’я Анни і Миколи — найщасливіша в селі. Але якось до села, де жили Анна з Миколою, прибув жандарм. Це і був коханий Анни Михайло Гурман, якому вона присягалася у вірності. Тепер Анна зрозуміла, як жорстоко, підло вчинили її рідні брати. “Одурили, ошукали, мов кота в мішку продали”, — каже обурено Анна. Вона починає розуміти, що життя її понівечене, що в неї назавжди вкрадено щастя. Жінка розуміє, що не можна зараз повернути втраченого: вона дружина іншого і мусить бути вірною своєму чоловікові. Але розуміє й те, що не в змозі стримати свого кохання, що вона жити не може без Михайла. Анна “все готова віддати йому, кинути в болото, коли він того схоче! Навіть свою душу, честь жіночу, свою добру славу”. Потрапивши у жорстокі пута нелюдських обставин, які їй несила розірвати, Анна повністю віддала себе своєму коханню. У душі її стався психологічний злам. її не лякають уже людські пересуди, не криється вона й від свого чоловіка Миколи, одверто говорячи, що ніколи не кохала його, сподіваючись, що зустріч з коханим поверне їй втрачене, що житимуть вони з Михайлом довго й щасливо. Але трагічна смерть Михайла вирвала в неї цю надію. Анна – найкращий жіночий образ в українській та світовій драматургії. Цей образ вражає своєю неповторною простотою і щирістю. Трагічний образ Анни багатьма рисами подібний до образу Катерини з п’єси М.Островського «Гроза».
Джерело: https://dovidka.biz.ua/ukradene-shhastya-harakteristika-anni/
Объяснение: