1)Ми сьогодні цілу годину
Прибирали новий клас.
Сто папірців від ірисок,
Сто недогризків і записок
Виявилося у нас.
Объяснение:
2)Я одного разу ненароком
Задрімала за уроком.
Мені класно та приємно,
Я на човнику пливу,
І одне незрозуміло,
Двійка сон, чи наяву.
3)Матиматику вважай,
Предметом складним,
Вчитель, згадай,
Як сам був молодим!
4)Контрольні завдання,
Не хочеться розв'язувати,
Прекрасна погода
Що краще погуляти!
5)По укрмове поставили двійку,
На математиці зломав я лінійку,
На фізкультурі впав я з каната,
Вчитель зітхнув і сказав: «Слабовато ...»
Є у любій нашій школі різні типи класів.
І чимало в нашій школі класів-лоботрясів.
У цих класах добрі діти, гарні та веселі,
І відразу після школи мчаться до оселі.
Не цікавить їх навчання та не тягне в школу,
Їм пошвидше би до друзів і собі додому.
У цих класах усі діти ну зовсім не вчаться.
І заходити до них вчителі бояться.
Діти скачуть та грохочуть, голасно сміються,
Їх ніяк не зупинити - жарти так і ллються.
І навіщо вони ходять в нашу гарну школу?
Краще взялися б за розум та і йшли додому.
Там вони би посиділи та поміркували,
Як себе потрібно вести, щоб їх поважали.
1)Ми сьогодні цілу годину
Прибирали новий клас.
Сто папірців від ірисок,
Сто недогризків і записок
Виявилося у нас.
Объяснение:
2)Я одного разу ненароком
Задрімала за уроком.
Мені класно та приємно,
Я на човнику пливу,
І одне незрозуміло,
Двійка сон, чи наяву.
3)Матиматику вважай,
Предметом складним,
Вчитель, згадай,
Як сам був молодим!
4)Контрольні завдання,
Не хочеться розв'язувати,
Прекрасна погода
Що краще погуляти!
5)По укрмове поставили двійку,
На математиці зломав я лінійку,
На фізкультурі впав я з каната,
Вчитель зітхнув і сказав: «Слабовато ...»
Объяснение:
Є у любій нашій школі різні типи класів.
І чимало в нашій школі класів-лоботрясів.
У цих класах добрі діти, гарні та веселі,
І відразу після школи мчаться до оселі.
Не цікавить їх навчання та не тягне в школу,
Їм пошвидше би до друзів і собі додому.
У цих класах усі діти ну зовсім не вчаться.
І заходити до них вчителі бояться.
Діти скачуть та грохочуть, голасно сміються,
Їх ніяк не зупинити - жарти так і ллються.
І навіщо вони ходять в нашу гарну школу?
Краще взялися б за розум та і йшли додому.
Там вони би посиділи та поміркували,
Як себе потрібно вести, щоб їх поважали.