Темою вірша є звернення до дитини, яка повинна плекати й оберігати свічечку букви «Ї» та серпик букви «Є».Поезія присвячена проблемі життєвого покликання людини, її самореалізації, збереження рідної мови. Метафора «крихітна свічечка букви "Ї”» підкреслює складність останнього завдання, адже зберегти рідну мову так само важко, як уберегти вогонь свічки від вітру. Усе залежатиме від людини, її активної життєвої позиції в справі захисту рідної мови, що потрібно починати формувати ще в дитинстві. Саме тому поет звертається до дитини, отже, до майбутніх поколінь, із закликом «захищати» її, «оберігати», а «не покладатися тільки на солов’їв».Питання рідної мови відіграє дуже велику роль у становленні держави, культурною спадщиною якої вона є, та особи, від якої залежить і доля мови, і доля держави. Тому автор, поетизуючи букви українського алфавіту, яких немає в російській абетці, закликає дитину змалку захищати їх, таким чином ненав’язливо виховуючи почуття патріотизму, прагнення до збереження культурної спадщини, святині народу — мови.Поезія написана у формі внутрішнього монологу.Вірш є зразком верлібру. Ідея твору — виховання шанобливого, бережливого ставлення до рідної мови, тому що доки є мова, доти існує нація. За жанром поезія — зразок громадянської лірики.
Кого можна назвати героєм? Як визначити його? Героєм можна бути не тільки по життю, але і після неї. У пам'яті залишаються герої, у серці. Ми усі завжди хотіли стати героями, але це нелегко. Більше того, людина-герой це не просто слава, пам'ять, честь - це мужність і хоробрість, готовність віддати своє життя, за для, майбутнього інших. Звичайно прийнято вважати, що герой — це той, хто врятував людину, яка тонула, або виніс з палаючого будинку дитину, — таких людей навіть нагороджують медалями. Але, на мій погляд, герой — не обов'язково той, хто здійснює такі значні, а часом навіть відчайдушні вчинки. Героєм можна вважати і того, хто здатний здобути перемогу над самим собою. Ми ніколи не забудемо наших героїв - бо вони вічні, помираючи - залишаються у найдорожчому - серці!
Ідея твору — виховання шанобливого, бережливого ставлення до рідної мови, тому що доки є мова, доти існує нація.
За жанром поезія — зразок громадянської лірики.
Героєм можна бути не тільки по життю, але і після неї. У пам'яті залишаються герої, у серці. Ми усі завжди хотіли стати героями, але це нелегко. Більше того, людина-герой це не просто слава, пам'ять, честь - це мужність і хоробрість, готовність віддати своє життя, за для, майбутнього інших.
Звичайно прийнято вважати, що герой — це той, хто врятував людину, яка тонула, або виніс з палаючого будинку дитину, — таких людей навіть нагороджують медалями. Але, на мій погляд, герой — не обов'язково той, хто здійснює такі значні, а часом навіть відчайдушні вчинки. Героєм можна вважати і того, хто здатний здобути перемогу над самим собою. Ми ніколи не забудемо наших героїв - бо вони вічні, помираючи - залишаються у найдорожчому - серці!