Мартин Боруля – головний герой однойменної трагікомедії Івана Карпенка-Карого, заможний хлібороб, який домагається втрачених дворянських прав. Характер Мартина Борулі: не є скнарою і не знущається з бідніших за себе, має безглузде бажання будь-якою ціною стати дворянином і не бачить перепон на його досягненні. Його комізм полягає у несумісних із його мужицьким вихованням та освітою дворянськими звичаями та ведення життя. Він прагне захистити свою гідність і оберегти дітей від тяжкої селянської праці.
Життя прожити – не поле перейти» – дуже часто нам траплялись ці слова в книжках. Але чи кожен із нас дотримується цих заповідей?
Я гадаю, щоб бути людиною з великої літери, треба навчитися відповідати за свої помисли й вчинки. Адже відповідальність – це обов’язок перед кимось або чимось і навіть перед самим собою. Людина повинна усвідомити, що вона не тільки член родини та громадянин своєї країни, а й житель планети Земля. Тому кожен наш проступок так чи інакше залишить свій слід і на сім’ї, і на державі.
Я вважаю себе відповідальною людиною. По-максимуму намагаюся слідкувати за своїми вчинками. Я відповідальна перед друзями за те, що я роблю і як ставлюся до них. У мене найкращі друзі, тому разом ми проводимо весь вільний час. Я відповідальна перед собою за свої вчинки. Навчилася тренувати силу волі, поважаю своїх батьків, бережу навколишнє середовище. І це найменший список із того, що повинен робити кожен. Звісно, це складна робота над собою.
На жаль, сьогодні не всі публічні діячі відчувають за собою вантаж відповідальності. Не хочуть виконувати своїх обов’язків. Тому й настає період хаосу.
Отже, відповідальність – це одна із позитивних рис людини. Саме вона робить людину людиною, виховує внутрішні цінності. Тому кожна людина повинна усвідомлювати, чому відповідальність важлива.
Мартин Боруля – головний герой однойменної трагікомедії Івана Карпенка-Карого, заможний хлібороб, який домагається втрачених дворянських прав. Характер Мартина Борулі: не є скнарою і не знущається з бідніших за себе, має безглузде бажання будь-якою ціною стати дворянином і не бачить перепон на його досягненні. Його комізм полягає у несумісних із його мужицьким вихованням та освітою дворянськими звичаями та ведення життя. Він прагне захистити свою гідність і оберегти дітей від тяжкої селянської праці.
Життя прожити – не поле перейти» – дуже часто нам траплялись ці слова в книжках. Але чи кожен із нас дотримується цих заповідей?
Я гадаю, щоб бути людиною з великої літери, треба навчитися відповідати за свої помисли й вчинки. Адже відповідальність – це обов’язок перед кимось або чимось і навіть перед самим собою. Людина повинна усвідомити, що вона не тільки член родини та громадянин своєї країни, а й житель планети Земля. Тому кожен наш проступок так чи інакше залишить свій слід і на сім’ї, і на державі.
Я вважаю себе відповідальною людиною. По-максимуму намагаюся слідкувати за своїми вчинками. Я відповідальна перед друзями за те, що я роблю і як ставлюся до них. У мене найкращі друзі, тому разом ми проводимо весь вільний час. Я відповідальна перед собою за свої вчинки. Навчилася тренувати силу волі, поважаю своїх батьків, бережу навколишнє середовище. І це найменший список із того, що повинен робити кожен. Звісно, це складна робота над собою.
На жаль, сьогодні не всі публічні діячі відчувають за собою вантаж відповідальності. Не хочуть виконувати своїх обов’язків. Тому й настає період хаосу.
Отже, відповідальність – це одна із позитивних рис людини. Саме вона робить людину людиною, виховує внутрішні цінності. Тому кожна людина повинна усвідомлювати, чому відповідальність важлива.