ответ:У прекрасній пісні "Ранки солов'їні" йдеться про ніжне кохання, яке ніколи не забувається, сниться ночами. Згадуються і солов'їні ранки, і стежки, де ступали ноги милої, і дніпровські хвилі, якими разом милувалися. Надзвичайно мелодійним у пісні є приспів. Побудований на паралелізмі, він викликає чимало асоціацій.
Душу і серце ліричного героя пісні "Ми підем, де трави похилі" тривожать карі очі коханої, яку він порівнює із "золотою веселкою".
За вісім днів до смерті Андрій Малишко написав свою лебедину пісню, що живе в народі під назвою "Стежина". У поезії— персоніфікований мистецький образ стежини — життєвої дороги людини, що наштовхує поета на роздуми про власну життєву дорогу.
У піснях своєрідність художнього почерку А. Малишка позначена щедрим використанням фольклорних елементів. Характерними для його поезій є синонімічні повтори, народні образи-символи, його тропи і фігури завжди свіжі й неповторні. Пісні насичені метафорами, епітетами, порівняннями.
Пісні Андрія Малишка співають люди різного віку, вони близькі всім, бо йшли від чистого і щирого серця.
Проаналізувати поданий вірш пропоную так: Ім'я автора: Генріх Гейне. Назва твору: "Хотів би я слово єдине...". Тема: розповідь про кохання ліричного героя. Ідея: кохана жінка має чути слова любові щомиті. Вірш.розмір: амфібрахій (тристопний): ˘ ¯ ˘ Художні засоби: Епітети: душа смутна, вільний вітер, очі ясні, найглибший сон. Звертання: кохана. Уособлення: вітер - нехай би одніс в далину; нехай би печаль...попливла. У творі розповідається про кохання ліричного героя. Ця розповідь лунає, наче пісня. В ній ми бачимо тривожні думки Г. Гейне, його роздуми про любов та таємничий образ коханої жінки.
ответ:У прекрасній пісні "Ранки солов'їні" йдеться про ніжне кохання, яке ніколи не забувається, сниться ночами. Згадуються і солов'їні ранки, і стежки, де ступали ноги милої, і дніпровські хвилі, якими разом милувалися. Надзвичайно мелодійним у пісні є приспів. Побудований на паралелізмі, він викликає чимало асоціацій.
Душу і серце ліричного героя пісні "Ми підем, де трави похилі" тривожать карі очі коханої, яку він порівнює із "золотою веселкою".
За вісім днів до смерті Андрій Малишко написав свою лебедину пісню, що живе в народі під назвою "Стежина". У поезії— персоніфікований мистецький образ стежини — життєвої дороги людини, що наштовхує поета на роздуми про власну життєву дорогу.
У піснях своєрідність художнього почерку А. Малишка позначена щедрим використанням фольклорних елементів. Характерними для його поезій є синонімічні повтори, народні образи-символи, його тропи і фігури завжди свіжі й неповторні. Пісні насичені метафорами, епітетами, порівняннями.
Пісні Андрія Малишка співають люди різного віку, вони близькі всім, бо йшли від чистого і щирого серця.
Ім'я автора: Генріх Гейне.
Назва твору: "Хотів би я слово єдине...".
Тема: розповідь про кохання ліричного героя.
Ідея: кохана жінка має чути слова любові щомиті.
Вірш.розмір: амфібрахій (тристопний): ˘ ¯ ˘
Художні засоби:
Епітети: душа смутна, вільний вітер, очі ясні, найглибший сон.
Звертання: кохана.
Уособлення: вітер - нехай би одніс в далину; нехай би печаль...попливла.
У творі розповідається про кохання ліричного героя. Ця розповідь лунає, наче пісня. В ній ми бачимо тривожні думки Г. Гейне, його роздуми про любов та таємничий образ коханої жінки.