13. Кирило Тур був отаманом і визволив Шрама від ляхів, поціливши «… ротмістрові якраз межі очі…».
14. Петро; билися з Кирилом доти, поки обидва не впали.
15. Кирила Тура; «Молода, батьку, знайшлася би й друга, а Кирила Тура другого не буде».
16. У Хмарище; Леся та її мати.
17. Простий козак в’яже свого коня до залізного; значний козак – до мідного; рівня господареві – до срібного.
18. Петро зустрів чоловіка з дівкою – це Кирило Тур із сестрою. Йде до них, але по Кирила приїхали козаки і забрали його в урочище Романівський Кут, щоб покарати.
19. Прив’язали до стовпа, хто проходив — пив горілку та бив Тура по спині.
20. Чернь зібралася, у Ніжені.
21. Іванець; Сомка, Васюту та їх вірну старшину взяли під сторожу.
22. Кирило пропонує Сомку одягнути свій одяг і втекти, але той відмовляється; пізніше йому відтяли голову.
23. Тетеря обліг Паволоч. «Шрам головою своєю одкупив полковий свій город…», «прийняв усю вину», одтяли голову.
24. Думав Петро податися на Запоріжжя, продав своє добро та поїхав у Хмарище. Прийняли як у своїй сім'ї, через півроку одружився з Лесею.
Драконячі закони», на жаль, панують саме в князівстві Люботин, де, власне, й відбувається дія твору. За традицією, лицар повинен знищити дракона, тому князь скликає воїнів звідусіль, аби вони, зібравшись докупи, убили хижака. Найсміливіший же стане чоловіком прекрасної князівни Настуні. Побачивши, що дракон не має наміру битися, бо не хоче завдати комусь шкоди, підступний князь вигадує інший б досягти мети: він вирішує потоваришувати із драконом і змусити його чинити так, як цього хоче володар. Його наміри здійснюються. Грицько вважає князя своїм другом, заради якого він здатен на самопожертву. Дракон погоджується битися з лицарями й загинути від зброї воїна Лавріна, аби догодити князеві та «урятувати» майбутнє Люботина — своєї батьківщини.
Відповідь:
13. Кирило Тур був отаманом і визволив Шрама від ляхів, поціливши «… ротмістрові якраз межі очі…».
14. Петро; билися з Кирилом доти, поки обидва не впали.
15. Кирила Тура; «Молода, батьку, знайшлася би й друга, а Кирила Тура другого не буде».
16. У Хмарище; Леся та її мати.
17. Простий козак в’яже свого коня до залізного; значний козак – до мідного; рівня господареві – до срібного.
18. Петро зустрів чоловіка з дівкою – це Кирило Тур із сестрою. Йде до них, але по Кирила приїхали козаки і забрали його в урочище Романівський Кут, щоб покарати.
19. Прив’язали до стовпа, хто проходив — пив горілку та бив Тура по спині.
20. Чернь зібралася, у Ніжені.
21. Іванець; Сомка, Васюту та їх вірну старшину взяли під сторожу.
22. Кирило пропонує Сомку одягнути свій одяг і втекти, але той відмовляється; пізніше йому відтяли голову.
23. Тетеря обліг Паволоч. «Шрам головою своєю одкупив полковий свій город…», «прийняв усю вину», одтяли голову.
24. Думав Петро податися на Запоріжжя, продав своє добро та поїхав у Хмарище. Прийняли як у своїй сім'ї, через півроку одружився з Лесею.
Пояснення:
Відповідь:
Драконячі закони», на жаль, панують саме в князівстві Люботин, де, власне, й відбувається дія твору. За традицією, лицар повинен знищити дракона, тому князь скликає воїнів звідусіль, аби вони, зібравшись докупи, убили хижака. Найсміливіший же стане чоловіком прекрасної князівни Настуні. Побачивши, що дракон не має наміру битися, бо не хоче завдати комусь шкоди, підступний князь вигадує інший б досягти мети: він вирішує потоваришувати із драконом і змусити його чинити так, як цього хоче володар. Його наміри здійснюються. Грицько вважає князя своїм другом, заради якого він здатен на самопожертву. Дракон погоджується битися з лицарями й загинути від зброї воїна Лавріна, аби догодити князеві та «урятувати» майбутнє Люботина — своєї батьківщини.
Пояснення: