ці слова і. багряного в його романі «сад гетсиманський» дух жорстокої епохи в житті українського народу, епохи репресій та поневірянь, підозри та зради.
багряний узявся за розгляд такої непростої теми тому, що він сам був свідком цих подій: він був заарештований, довго знаходився у в’язниці, але йому все ж пощастило залишитися після всього цього живим. отже, роман «сад гетсиманський» містить автобіографічні факти.
назву «сад гетсиманський» було взято іваном багряним з біблії. сад гетсиманський — місце, де юда зрадив христа. зраджено було і головного героя твору андрія чумака. він втік з табору, де знаходився за свої погляди, і повернувся додому на похорон батька. але вдома він не встиг пробути і доби: до його хати приходять працівники нквс і забирають андрія з собою.
по дорозі до в’язниці він помічає зміни рідного міста, де довго не був: кругом червоний колір, фарби облупилися. колись цей колір був кольором революції, а тепер став кольором насильства і страху. також він помічає зміни в обличчях людей. люди «засмоктані, виснажені, обдерті.
зосереджені в собі, позначені тавром суворої професії». в’язниця знаходилась в харкові на вулиці раднаркомівській. це велике місто теж змінилося, тепер харків був «понурий, припорошений сажою і посипаний сміттям». негативні враження андрія доповнює зустріч з працівником нквс товаришкою нечаєвою. нахабство, брутальні вислови з її вуст — все це не схоже на поведінку жінки, яка в уяві андрія повинна бути лагідною та ніжною. будинок іння нквс називали «фабрика-кухня». андрій чує, як працює конвеєр «фабрики-кухні».
звідусіль чути стогін людей та страшні відгуки мордування. органи безпеки знищують «ворогів народу». ці «вороги народу» — найосвіченіші люди: інженери, професори, студенти, письменники єдина іх вина в тому, що вони мають здатність мислити, а не сліпо вірити в ідеали. андрій на собі відчуває ті нелюдські умови, в яких треба жити: тіснота, духота, відсутність їжі. для тоталітарного режиму людина — це «дірка від бублика». в срср людей вистачить».
всі ці жорстокі тортури повинні вбити в людях всі прагнення, перетворити їх в оті «дірки». ця система намагається зламати у людей бажання кращого життя, хоче зробити з них слухняні машини. але чи можуть сотні тисяч людей бути ворогами народу? в одному з діалогів зі слідчим андрій каже, що один чоловік може бути ворогом народу, десять може, тисяча, але мільйони людей — це не вороги народу, це сам народ. отже всі люди, які будували цю країну, сподіваючись на краще, зараз за гратами в’язниць. тому не випадково кульмінацією твору є поява в камері дідуся. — карла маркса. кругом була атмосфера недовіри і зради.
немало з колишніх відомих революціонерів, а також самих працівників служби безпеки також могли опинитися серед «ворогів народу». можна було «завербувати» будь-якого працівника цієї установи: треба було» лише звинуватити його перед начальством в тій самій «контрреволюційній діяльності». всі наглядачі поводилися з в’язнями дуже суворо, але був з них один не прізвище мельник. всі в’язні його дуже поважали за його добрість, казали, що він єдина людина в цій установі. коли потім андрій дізнався, що мельник власноручно розстрілював людей, його це дуже вразило. таку саме дволикість мав і тодішній режим.
отже, єдине, що залишається андрієві, — це витримати всі тортури і вмерти тільки фізично. людина повинна витримати все, бо вона міцніша за цю систему, вона вища за неї. «людина — найвеличніша з усіх істот». замислюється андрій і над тим нещастям, що трапилося з усіма цими людьми, які повинні приймати муки, не знаючи своєї вини, які віддали всі свої сили на збудування соціалістичної держави, сподіваючись на краще майбутнє. разом з цим андрій приходить до висновку, що людина — «найпідліша з усіх істот».
наприкінці свого перебування у тюрмі він дізнається, хто був юдою. це був отець яків, який читав його матері біблію у день приїзду синів додому. андрієві стало після цього набагато легше, бо думка, що зрадив його хтось з братів, чи, може, його кохана катря, думка, що гризла його увесь час, не була правдою. потім андрій дізнається, що всі його брати і сестра теж знаходяться в цій в’язниці і що катря … збожеволіла. ось якою ціною дісталася андрієві ця перемога над страшною машиною смерті.
ціною катерининого божевілля. всім їм дали по двадцять років таборів, але андрій все-таки зміг вистояти і залишитися людиною. іван багряний зобразив персонажа, який не витрачає волі і людської подоби в надзвичайних умовах жахливого поневіряння в застінках нквс. цим він показує незламність українського народу, його національної свідомості. «сад гетсиманський» — розповідь про зраду і вірність, жахлива трагедія народу, що зраджував і вбивав сам себе.
(потрібно переробити під свій стиль і буде готово)
объяснение:
якщо б мені випав шанс спостерігати за мандрівкою будь-якого дослідника я б обрав богдана івана. також він відомий як лаврентій богун. мало кому відомий мандрівник який можливо вніс значний вклад в швидкість розвитку різних наук. так чому я обрав саме його? річ в тому що це людина була родом з івано-франківська саме він був першим українцем який в 1608 здійснив сходження на американський континет, це було офіційно зареєстровано у письмовому вигляді. але він був не просто українським мандрівником який здійснив таку подорож, він був іще чудовим майстром своєї справи. а саме він був спеціалістом з виробницта скла і дьогтю. і саме він заснував перше підприємство з виробництва скла в америці. а як нам відомо скло використовується в різних галузях науки. я пишаюсь своїми земляками які внесли свій вклад в розвиток наук. такі люди як богдан іван мотивують мене на здійснення своїх цілей. якщо йому вдалось зробити так добру та велику справу, неприміно і в мене вийде.
ці слова і. багряного в його романі «сад гетсиманський» дух жорстокої епохи в житті українського народу, епохи репресій та поневірянь, підозри та зради.
багряний узявся за розгляд такої непростої теми тому, що він сам був свідком цих подій: він був заарештований, довго знаходився у в’язниці, але йому все ж пощастило залишитися після всього цього живим. отже, роман «сад гетсиманський» містить автобіографічні факти.
назву «сад гетсиманський» було взято іваном багряним з біблії. сад гетсиманський — місце, де юда зрадив христа. зраджено було і головного героя твору андрія чумака. він втік з табору, де знаходився за свої погляди, і повернувся додому на похорон батька. але вдома він не встиг пробути і доби: до його хати приходять працівники нквс і забирають андрія з собою.
по дорозі до в’язниці він помічає зміни рідного міста, де довго не був: кругом червоний колір, фарби облупилися. колись цей колір був кольором революції, а тепер став кольором насильства і страху. також він помічає зміни в обличчях людей. люди «засмоктані, виснажені, обдерті.
зосереджені в собі, позначені тавром суворої професії». в’язниця знаходилась в харкові на вулиці раднаркомівській. це велике місто теж змінилося, тепер харків був «понурий, припорошений сажою і посипаний сміттям». негативні враження андрія доповнює зустріч з працівником нквс товаришкою нечаєвою. нахабство, брутальні вислови з її вуст — все це не схоже на поведінку жінки, яка в уяві андрія повинна бути лагідною та ніжною. будинок іння нквс називали «фабрика-кухня». андрій чує, як працює конвеєр «фабрики-кухні».
звідусіль чути стогін людей та страшні відгуки мордування. органи безпеки знищують «ворогів народу». ці «вороги народу» — найосвіченіші люди: інженери, професори, студенти, письменники єдина іх вина в тому, що вони мають здатність мислити, а не сліпо вірити в ідеали. андрій на собі відчуває ті нелюдські умови, в яких треба жити: тіснота, духота, відсутність їжі. для тоталітарного режиму людина — це «дірка від бублика». в срср людей вистачить».
всі ці жорстокі тортури повинні вбити в людях всі прагнення, перетворити їх в оті «дірки». ця система намагається зламати у людей бажання кращого життя, хоче зробити з них слухняні машини. але чи можуть сотні тисяч людей бути ворогами народу? в одному з діалогів зі слідчим андрій каже, що один чоловік може бути ворогом народу, десять може, тисяча, але мільйони людей — це не вороги народу, це сам народ. отже всі люди, які будували цю країну, сподіваючись на краще, зараз за гратами в’язниць. тому не випадково кульмінацією твору є поява в камері дідуся. — карла маркса. кругом була атмосфера недовіри і зради.
немало з колишніх відомих революціонерів, а також самих працівників служби безпеки також могли опинитися серед «ворогів народу». можна було «завербувати» будь-якого працівника цієї установи: треба було» лише звинуватити його перед начальством в тій самій «контрреволюційній діяльності». всі наглядачі поводилися з в’язнями дуже суворо, але був з них один не прізвище мельник. всі в’язні його дуже поважали за його добрість, казали, що він єдина людина в цій установі. коли потім андрій дізнався, що мельник власноручно розстрілював людей, його це дуже вразило. таку саме дволикість мав і тодішній режим.
отже, єдине, що залишається андрієві, — це витримати всі тортури і вмерти тільки фізично. людина повинна витримати все, бо вона міцніша за цю систему, вона вища за неї. «людина — найвеличніша з усіх істот». замислюється андрій і над тим нещастям, що трапилося з усіма цими людьми, які повинні приймати муки, не знаючи своєї вини, які віддали всі свої сили на збудування соціалістичної держави, сподіваючись на краще майбутнє. разом з цим андрій приходить до висновку, що людина — «найпідліша з усіх істот».
наприкінці свого перебування у тюрмі він дізнається, хто був юдою. це був отець яків, який читав його матері біблію у день приїзду синів додому. андрієві стало після цього набагато легше, бо думка, що зрадив його хтось з братів, чи, може, його кохана катря, думка, що гризла його увесь час, не була правдою. потім андрій дізнається, що всі його брати і сестра теж знаходяться в цій в’язниці і що катря … збожеволіла. ось якою ціною дісталася андрієві ця перемога над страшною машиною смерті.
ціною катерининого божевілля. всім їм дали по двадцять років таборів, але андрій все-таки зміг вистояти і залишитися людиною. іван багряний зобразив персонажа, який не витрачає волі і людської подоби в надзвичайних умовах жахливого поневіряння в застінках нквс. цим він показує незламність українського народу, його національної свідомості. «сад гетсиманський» — розповідь про зраду і вірність, жахлива трагедія народу, що зраджував і вбивав сам себе.
ответ:
(потрібно переробити під свій стиль і буде готово)
объяснение:
якщо б мені випав шанс спостерігати за мандрівкою будь-якого дослідника я б обрав богдана івана. також він відомий як лаврентій богун. мало кому відомий мандрівник який можливо вніс значний вклад в швидкість розвитку різних наук. так чому я обрав саме його? річ в тому що це людина була родом з івано-франківська саме він був першим українцем який в 1608 здійснив сходження на американський континет, це було офіційно зареєстровано у письмовому вигляді. але він був не просто українським мандрівником який здійснив таку подорож, він був іще чудовим майстром своєї справи. а саме він був спеціалістом з виробницта скла і дьогтю. і саме він заснував перше підприємство з виробництва скла в америці. а як нам відомо скло використовується в різних галузях науки. я пишаюсь своїми земляками які внесли свій вклад в розвиток наук. такі люди як богдан іван мотивують мене на здійснення своїх цілей. якщо йому вдалось зробити так добру та велику справу, неприміно і в мене вийде.