Нещодавно мною був прочитаний твір Ніни Бічуї "Шпага Славка Беркути". Там представлено 3 головних герої: Юлько Ващук, Стефко Вус та Славко Беркута. Спочатку твору вони поставлені нам друзями, та показується наскільки вони різні. І звісно їх характер залежить від виховання, тобто від їх батьків. Читаючи твір я ознайомився(лась) також і з ними. На мою думку, кращою була родина саме Славка, тому що в ній існувало дещо надважливе - довіра. Між батьками та сином дуже теалі відносини, у них є взаємопідтримка, вони вірять одне одному, не сумніваючись ні в чому. Таке виховання вплинуло на характер Славка, він росте чесною дитиною з міцним характером. Юлько в свою чергу був дуже розбещеною дитиною, виховувався в багатій сім'ї, і йому завжди все дозволялося. Він зростає жорстким, та готовим на все, заради того, щоб довести свою, нібито, правоту. Що ж стосується Стефка, то він росте в неповноцінній сім'ї, з дуже люблячою сестричкою, та батьком, якому на все начхати. Дитині також потроху стає на все все одно. Виховання усіх трьох хлопчаків відображено у їхніх діях. З цього можна вивести те, що роль батьків відіграє велику родь у поведінці дітей.
Уміння дотримуватися правил співжиття у суспільстві – це та риса, яка робить людину привабливою. Цьому корисному умінню в хороших сім*ях дітей навчають змалечку, тому здається, що це не так уже й складно. Це дуже важливо і, дійсно, не дуже складно, якщо ви – людина щира і відкрита. Якщо навчилися не лише самі говорити, а й уважно вислуховувати співбесідника. Взагалі, уважне ставлення до людей є запорукою того, щоб стати своїм у будь-якому товаристві. Співжиття у суспільстві вимагає від кожного дотримання єдиного принципу: ставитися до людей так, як ти хотів би, щоб вони ставилися до тебе. Хороша поведінка не повинна бути штучною, награною, а навпаки – природною і щирою, виходити від душі. І треба зажди пам*ятати просту істину: ніщо не коштує нам так дешево і не ціниться так дорого, як проста ввічливість.
