На основі вивчених творів доведіть, що гумор і сатира – це своєрідні ліки від вад людини. наведіть приклади із вивчених творів та сучасного життя. відповідь на запитання, побудуйте текст-
Зупинитеся на мить, відірвіться від своїх нескінченних справ і подивитеся на сивих голів ваших батьків. Згадаєте, як часто або як давно ви їм говорили про те, що любите, коли останній раз до м або приїхали їх відвідати?Мої батьки не зовсім ще старі, однак, голова вже присипаний павутинками сивини, у їхньому погляді читається мудрість років і помилки юності, однак не вгасає світло. Які веде нас по життю, показуючи безпечні шляхи. Їхні руки назавжди залишаться теплими й притискають до грудей, а слова напуття, які вони нам давали, а ми ними зневажали, віддрукуються в нашій пам’яті після того, як їх уже не станеТреба берегти ці моменти зараз, коли ми ще можемо підійти й поговорити, обійняти й сказати найважливіше. Подивитися їм в очі й попросити прощення, може навіть і немає за що, але коштує, адже ви ще не знаєте, яке ви чекає майбутнє, які помилки ви ще зробитеся
1. Втілення в образі Остапа Мандрика прагнення народу до волі (у кріпацтві звичайні селяни стали панським товаром; розповіді діда про козаків, про Січ; мрія про щасливе подружнє життя; рішення пана розлучити його з коханою; прагнення до волі, нестерпне життя у пана примушують до втечі з дому; разом з Оксаною долають багато перешкод; здобув волю, але не здобув щастя).
2. Соломія — жінка, що уміє боронити себе (смілива, мужня, любляча, рішуча: втекла від пана, щоб разом з Остапом розділити долю — це вияв жіночого свободолюбства, прагнення моральної волі; вона жертвує своєю красою — косами, готує напад на турецьких козаків, щоб звільнити коханого; вона потонула з надією, що Остап здобув волю; в образі Соломії втілена вічна тема кохання).
III. Дорогою ціною здобути бажану волю (Соломія загинула, половина душі Остапа
навіки залишилася в Дунаї; воля без кохання — це не щастя).
2. Соломія — жінка, що уміє боронити себе (смілива, мужня, любляча, рішуча: втекла від пана, щоб разом з Остапом розділити долю — це вияв жіночого свободолюбства, прагнення моральної волі; вона жертвує своєю красою — косами, готує напад на турецьких козаків, щоб звільнити коханого; вона потонула з надією, що Остап здобув волю; в образі Соломії втілена вічна тема кохання).
III. Дорогою ціною здобути бажану волю (Соломія загинула, половина душі Остапа
навіки залишилася в Дунаї; воля без кохання — це не щастя).