Є на Поділлі містина згідно якої не знайдеш у цілій країні. Тут уже багато століть стоїть на кам'яному пів острові древнє місто Кам'янець Подільський. Кам'янцю випала довга та бурхлива історія. Цей важливий, оборонний вузол, входив до складу кількох держав: Монголо татарської орди, великого князівства литовського, Польської борони, Туреччини, Росії та радянського союзу СРСР. Попри це місто Коду(не знаю чи правильно) завжди залишалося Українським. Звичайно ж найбільшим кладливим(♀️) Кам'янця була Українська та Польська культура, адже місто виросло на межі заселення двох народів . За Польщею Кам'янець був місцем ув'язнення багатьох українських патріотів. Зокрема у фортеці приймали незламні густини(♀️) Кармалюка. З цим епізодом в історії міста пов'язана цікава місцева легенда, кажуть коли Кармалюка везли до фортеці, його побачила молоденька Польська панночка. Закохавшись у мужнього красеня, вона почала шукати б визволити його. І от, піднявшись одного дня на сорока метровий мінарет, панянка вистрілила з лука в те вікно папської вежі, де як вона знала вам знаходитися князь. До стріли крім записки досить палкого змісту, було прикріплено згорнуту кульку, довгу та міцну Турецьку шайбу. Кажуть що Кармалюкові вдалося втекти з фортеці, саме завдяки цьому подарунку. Бачить Кам'янець і гострі козацькі шаблюки Богдана Хмельницького, Максима Кривоноса, Івана Богуна, Петра Дорошенка. Кілька днів, пробув у Кам'янці в 1846 році Тарас Шевченко мандруючи Україною за завданнями археографічної комісії. Майже 8 місяців у часи безвольних змагань невеликий Кам'янець був тимчасовою столицею Української республіки.Так дивно відобразилася на долі маленького містечка на Поділлі вся історія України. Туристичний потенціал міста на Камені, багатить. Його складає розкішна навколишня природа, надзвичайно мальовничий каньйон річки Смотич, три кілометрова сталактитова печера Атлантида поблизу Кам'янця, архітектурі ансамблі, і звичайно сама стара фортеця. Що ж до фортеці, яка давно стала візитівкою Кам'янця, то аналогу їй Україні немає. Туристична цінність цієї пам'ятки останнім часом стрімком зростає, разом із поширенням серед європейської молоді ретро моди, на середньовічної лицарської культури
Людина з життєвими принципами - це особистість, котра дотримується норм і правил, прийнятих ним самим. Ваші вчинки і справи - це продовження ваших думок.
Гроші – це велике добро та велике зло водночас .За до грошей людина може забезпечити себе житлом, їжею, одягом та іншими необхідними речами.
Люди забувають, що гроші є благом. Коли вони служать людині, а не навпаки. Неможливо в суспільстві прожити без грошей. Але зосередитися на самих грошах – не привильно.
На мою думку, потрібно знайти золоту середину між грошима та не забувати про свої принципи. Людина заради грошей іноді стає здатною на злочин, здатною ризикувати здоров'ям, волею. А родина, кохання, дружба– відсувається на задній план. Життєвий принцип мудрих людей - повага. Поважати потрібно і себе, і оточуючих. Тому спершу ніж піти на злочин чи підлість, добре подумай, що для тебе важливіше, грощі чи життєві принципи?
Робити добро – це до літній людині перейти через дорогу, це заступитися за того, над ким знущаються. Зробити добру справу – це до людині, яка послизнулася, піднятися, це зняти з дерева злякане кошенятко чи нагодувати бездомну тварину. Доброта – це поклик душі, коли ти просто не можеш вчинити інакше, окрім як до своєму другові, батькам, а навіть і просто сторонній людині, якій потрібна до
Пригадуються слова Джека Лондона: «Кістка, кинута собаці, не є милосердя; милосердя — це кістка, поділена з собакою, коли ти голодний не менше неї». Є невеличкі добрі справи, а є такі, які насправді робляться, незважаючи на масштаби, не для того, щоб здобути славу, рейтинги, а проте стають великими.
Формування будь-якого професіонала починається не із засвоєння спеціальних знань, а насамперед із соціального статусу, із усвідомлення статусу майбутньої професії в суспільстві. Смисловим смислом діяльності державного службовця є служіння народові.
Усі людські (суспільні) проблеми можна розділити на локальні і глобальні. Локальними називають такі проблеми, які стосуються лише певної групи людей або якоїсь країни, певної місцевості. Глобальні ж проблеми – це ті, що пов’язані з існуванням усього людства і гострота яких тією чи тією мірою відчувається на всій планеті.