На стрімкім пригірку, відділенім від інших страшними дебрями, порослім густо величезними буками та смереками, покритими ломами й обвалищами дерев, було віддавна головне леговище медведів. тут, як твердив тухольський провідник, молодий гірняк максим беркут, гніздилася медведяча матка. відси дикі звірі розносили пострах на цілу околицю і на всі полонини. і хоч не раз удавалось смілим вівчарям забити одного або другого стрілами та топорами або завабити під сліп, де йому ломала крижі важка колода, вниз,— то все-таки число їх було надто велике, щоб із того була значна полегша для околиці. : виписати слова в такій послідовності.1)-особливі дієслова.2)- інфінітиви 3)дієприкметники .
У творі багато прислів'їв і приказок, влучних народних висловів, фразеологізмів: Лебеді принесли на крилах весну і життя. Ох, рятуйте мою душу. На тихі води, на ясні зорі. Давно плаче попруга з мідною пряжкою. Дурно-пусто перепало мені. Мов кум королю. Витягати на світ Божий. З місяця звалився. Гайнути, де перець росте. Перелогом лежала одна душа. Коли неспокійна совість, то нічим її не обманеш.
В гурті і каша їсться.
В гурті робити, як із гори бігти.
В нашій дружбі — наша сила.
Весінній сніг та новий друг не надійні.
Всі за одного і один за всіх.
Гурту і вовк не страшний.
Де гурт — там і сила.
Дерево міцне корінням, людина — друзями.
Для доброго друга й вола з плуга.
Для милого дружка й сережку з ушка.
Дружні сороки орла заклюють.
Дружній череді і вовк не страшний.
З ким товаришуєш, таким й сам станеш.
З одної ягоди немає вигоди.
На бенкеті всі приятелі — брати; при горі ж і нещасті— нікого нема.
Над товаришем не смійся, бо над собою заплачеш.
Не лякайся умного ворога, а бійся дурного товариша.
Не по дружбі, а по службі узнаєш людину.
Невдачі — приятелі ледачі.
Нема приятеля — шукай, а найшов — так гляди.