"...Маруся так його чекала, / такі літа одна перебувала! / Нікому ні руки не шлюбувала, / ані на кого й оком не вела." "Ця дівчина...обличчя, як з ікон. / І ви збираєтесь її карати?!" "А як по ньому тужить! Як вдова. / О подивіться. Є ж якась причина. / То вже стоїть людина нежива." "Ця дівчина не просто так, Маруся. / Це - голос наш. Це - пісня. Це - душа." "Вона ж була як голос України, / що клекотів у наших корогвах!" "Вона піснями виспівала душу." "Я теж убивця. Я убила Гриця." "Я зайва людям на своїй землі." "Я - навіжена. Я - дитя любові." "Моя любов чолом сягала неба, / а Гриць ходив ногами по землі." "Я ж хотіла не себе втопити, / я ж хотіла утопити біль!" "А я все жду. Та не така й бідненька. / Не думай, Грицю, справді не така. / Бо я ж чекаю не кого, а месника. / Я ж лицаря чекаю, козака." "А я вже, Грицю, їден дух з тобою, / хай ми вже й тіло будемо одне." "Я не труїла. Те прокляте зілля / він випив сам. Воно було моє." " А ти - це ти. Ти і в стражданні гарна. / Ти можеш навіть ть мене." "А може, й правду кажуть, що ти відьма, / приворожила - і пропав навік." " - Диви яка, іде і не споткнеться! / - Іде під зашморг, а диви яка!" "На матір схожа, тільки троха вища. / Ті ж самі очі і така ж коса. / - Ну от скажіте, людоньки, навіщо / такій убивці і така краса?" "Якась вона не схожа на убивць. / Злочинниця, - а так би й зняв би шапку. / На смерть іде, - а так би й поклонивсь." " Чурай Маруся винна ув одному: / вчинила злочин в розпачі страшному. / Вчинивши зло, вона не є злочинна, / бо тільки зрада є тому причина."
Найперше слід відмітити, .що ці пісні правдиві,- реалістичні, оскільки в них безпосередньо відображено родинне та суспільне життя і внутрішній світ людей, які жили в .різні історичні епохи. Визначальною ознакою змісту пісень є також непримиренне ставлення - до несправедливості, визиску, пригнічення в громадському й родинному побуті. У ліричних піснях народ висловив свої устремління до справедливого суспільного ладу, доброзичливих, щирих, дружніх стосунків між людьми, виразив свою мрію про особисту золю кожного, про життя, достойне чесного трудівника. Варіантність тексту пісень зумовлена не тільки прагненням кожного з колективних авторів збагатити зміст її, удосконалити форму, а й бажанням висловити свої власні почуття, переживання, роздуми.
