наполегливість і упертість Остапа, вміння підкоряти себе головній меті та легке ставлення Андрія до усього, життя сьогоденними турботами
людська гідність Остапа, неможливість нікому поступитися своєю честю і готовність Андрія піти на компроміс заради власного спокою
мужність, витримка Остапа, бажання підтримати товаришів під час суворого випробування, вміння й на чужині, серед ворогів, почувати себе часткою українського козацтва та страх перед покаранням і самотність зрадника Андрія.
розсудливість Остапа, повага до нього досвідчених козаків та відчайдушний юнацький запал Андрія
” … Бульба скочив на свого Чорта, що скажено рвонувся у бік, почувши на собі двадцятипудову ваготу – Тарас був надзвичайно важкий і дебелий…”; “… посивілою в козацьких справах головою”. Порівняння: “і бабахнувся він, як підрубаний дуб, на землю”.
У скруті:
“…і заплакав старий кремезний козак”.
Запальний:
“старий Бульба потрошку розпалювався, розпалювався, нарешті й зовсім розсердився”. Переваги: “Все давало йому перевагу над іншими: і його літа, і бувалість, і вміння керувати своїм військом, і величезна ненависть до ворога”.
Впертість:
“Бульба був страшенно впертий. Тарас був із корінних полковників давнього гарту: весь він удався в бойове завзяття і відзначився крицевою щирістю своєї вдачі. Він кохався у простому побуті козацькому…”.
Був чудовим оратором:
“…промовив слово до козаків, – не на те, щоб їх підбадьорити, бо знав він, що й без того міцний дух мають козаки, а просто самому кортіло висловити все те, що було в нього на серці”. Думка старшого сина: “Усе, старий, знає, а ще й прикидається”. Сам Тарас Бульба вважає: “Я – козак”.
Матір двох синів, дружина Бульби:
“Бідна мати звикла вже до таких вчинків свого чоловіка”.
наполегливість і упертість Остапа, вміння підкоряти себе головній меті та легке ставлення Андрія до усього, життя сьогоденними турботами
людська гідність Остапа, неможливість нікому поступитися своєю честю і готовність Андрія піти на компроміс заради власного спокою
мужність, витримка Остапа, бажання підтримати товаришів під час суворого випробування, вміння й на чужині, серед ворогів, почувати себе часткою українського козацтва та страх перед покаранням і самотність зрадника Андрія.
розсудливість Остапа, повага до нього досвідчених козаків та відчайдушний юнацький запал Андрія
Опис зовнішності:
” … Бульба скочив на свого Чорта, що скажено рвонувся у бік, почувши на собі двадцятипудову ваготу – Тарас був надзвичайно важкий і дебелий…”; “… посивілою в козацьких справах головою”. Порівняння: “і бабахнувся він, як підрубаний дуб, на землю”.
У скруті:
“…і заплакав старий кремезний козак”.
Запальний:
“старий Бульба потрошку розпалювався, розпалювався, нарешті й зовсім розсердився”. Переваги: “Все давало йому перевагу над іншими: і його літа, і бувалість, і вміння керувати своїм військом, і величезна ненависть до ворога”.
Впертість:
“Бульба був страшенно впертий. Тарас був із корінних полковників давнього гарту: весь він удався в бойове завзяття і відзначився крицевою щирістю своєї вдачі. Він кохався у простому побуті козацькому…”.
Був чудовим оратором:
“…промовив слово до козаків, – не на те, щоб їх підбадьорити, бо знав він, що й без того міцний дух мають козаки, а просто самому кортіло висловити все те, що було в нього на серці”. Думка старшого сина: “Усе, старий, знає, а ще й прикидається”. Сам Тарас Бульба вважає: “Я – козак”.
Матір двох синів, дружина Бульби:
“Бідна мати звикла вже до таких вчинків свого чоловіка”.
У дружини не було власної думки:
” …вона не сміла ні в чім суперечити”.
У нього присутнє зневажливе ставлення до жінки:
“… вона – баба, вона нічого не тямить…”.
Объяснение: