Любий друже, я прочитала твір «Кайдашева сім’я», це один із найвідоміших творів української літератури, який змальовує побут селян, їхні традиції після скасування кріпацтва. Письменник Іван Нечуй-Левицький розкриває декілька проблем, які є актуальними і в наш час: добра і зла, кохання, сімейних стосунків, взаємин батьків та дітей тощо. Твір можна вважати більш-менш реалістичним, бо головних героїв твору змалював з їхніх прототипів: сім’ї Мазурів із села Семигорів.
У соціально-побутовій повісті письменник послідовно описує події. Вони розгортаються динамічно й стрімко, що і є ознакою хроніки. Твір складається з дев’яти частин, які насичені діалогами. Вони допомагають читачеві краще зрозуміти характер героїв. Ця соціально-побутова повість є дуже важлим елементом укаїнської літератури, бо саме тут вперше розповідається про життя селян в пореформений період.
Головними героями твору є: Кайдашиха, Кайдаш, їхні сини та невістки. Найбільше мене вражає зміна внутрішнього світу героїв, а саме: образу Мотрі та Мелашки. Перша — це дружина Карпа. Це дівчина із заможної сім’ї, яка є доброю по своїй натурі. Вона вражала своєю працьовитістю, але однього дня свекруха почала перекидати на неї всю хатню роботу, що призвело до озлоблення дівчини. Її злість стає неймовірно сильною. Читач протягом цілого твору може спотергіти за її змінами. Мотря починає ненавидіти Кайдашиху настільки, що виколює їй око. Найгірше те, що власні дії її взагалі не засмучують, а навпаки веселять. Мелашка теж спершу представлена, як ніжна та лагідна дівчина. Їй дуже важко жити в сім’ї, де панують сварки та образи, але вона піддається впливу й стає злою невісткою, як Мотря.
За своєю будовою та використанням ефектів цей твір є складним. Іван Нечуй-Левицький майстерно поєднує комічне з трагічними, що створює ефект сміху, крізь який пробиваються сльози. Прикладом цього може слугувати бійка Кайдашихи з Мотрею за мотивало. Не можна не відмітити поєднання автора двох стилів: високого епічного з побутовим. За до цього літературного прийому досягається комічний ефект. Стає зрозуміло чому видатний український письменник Іван Франко називає повість «Кайдашева сім’я» найкращою оздобою українського письменства.
Проблеми твору можна розглядати і в наш час. Коли діти підростають і створюють власні сім’ї, вони хочуть жити окремо від батьків. Коли з певних причин молодята не мають можливості покинути рідну оселю, то часто виникають сварки та конфлікти. Багато людей, читаючи цей твір, в образі головних героїв можуть побачити себе й свою сім’ю. Соціально-побутова повість дає зрозуміти, що сварка — це не вирішення проблеми, а навпаки її посилення.
Іван-Нечуй Левицький упродовж свого життя написав багато різноманітних творів, але саме «Кайдашева сім’я» вивчається за шкільною програмою й неодноразово перекладена іншими мовами. Цілком можливо, що саме тема твору змогла зачепити читача й перенести його в пореформену добу. За до однієї родини Іван Нечуй-Левицький зміг зобразити ментальність усього народу з його недоліками та проблемами. Все, що відбувалося в той час, цілком реально уявити в наш. Для того, щоб почав змінюватися наш народ потрібно, щоб змінилися його частинки. Отже, якщо мир і злагода буде в кожній родині, то згодом позитивні зміни не оминуть і нашу країну.
:Як умру, то поховайтеМене на могилі,Серед степу широкого,На Вкраїні милій…Відвідавши знедолену свою Вітчизну, проїхавши сотні сіл Полтавщини і Київщини, поет відчув відгомін спалахів селянських повстань по Україні… Він побачив, як пани влаштували собі рай, а селянам — пекло. Він побачив усе, вислухав усіх і зробив висновок:…вставайте, кайдани порвіте.Це був заклик до українського народу звільнитися від кайданів самодержавства, боротися за вільне життя, відстоювати інтереси простого люду.Поет вірив у світле майбутнє України, вірив, що змінити соціальний устрій гноблених можна. «Заповіт» — це програма його життя, за виконання якої він мужньо боровся. Він хоче, щоб хоч після смерті здійснилась його мрія.Поезія перекладена більш як п’ятдесятьма мовами світу, на слова написано понад півсотні музичних творів. А мелодія «Заповіту», яку знає кожен в Україні, належить полтавському вчителеві Гордію Павловичу Гладкому.«Заповіт» Т. Шевченка залишив у духовному житті нашого народу помітний слід.І мене в сім’ї великій,В сім’ї вольній, новійНе забудьте пом’янутиНезлим тихим словом.
Любий друже, я прочитала твір «Кайдашева сім’я», це один із найвідоміших творів української літератури, який змальовує побут селян, їхні традиції після скасування кріпацтва. Письменник Іван Нечуй-Левицький розкриває декілька проблем, які є актуальними і в наш час: добра і зла, кохання, сімейних стосунків, взаємин батьків та дітей тощо. Твір можна вважати більш-менш реалістичним, бо головних героїв твору змалював з їхніх прототипів: сім’ї Мазурів із села Семигорів.
У соціально-побутовій повісті письменник послідовно описує події. Вони розгортаються динамічно й стрімко, що і є ознакою хроніки. Твір складається з дев’яти частин, які насичені діалогами. Вони допомагають читачеві краще зрозуміти характер героїв. Ця соціально-побутова повість є дуже важлим елементом укаїнської літератури, бо саме тут вперше розповідається про життя селян в пореформений період.
Головними героями твору є: Кайдашиха, Кайдаш, їхні сини та невістки. Найбільше мене вражає зміна внутрішнього світу героїв, а саме: образу Мотрі та Мелашки. Перша — це дружина Карпа. Це дівчина із заможної сім’ї, яка є доброю по своїй натурі. Вона вражала своєю працьовитістю, але однього дня свекруха почала перекидати на неї всю хатню роботу, що призвело до озлоблення дівчини. Її злість стає неймовірно сильною. Читач протягом цілого твору може спотергіти за її змінами. Мотря починає ненавидіти Кайдашиху настільки, що виколює їй око. Найгірше те, що власні дії її взагалі не засмучують, а навпаки веселять. Мелашка теж спершу представлена, як ніжна та лагідна дівчина. Їй дуже важко жити в сім’ї, де панують сварки та образи, але вона піддається впливу й стає злою невісткою, як Мотря.
За своєю будовою та використанням ефектів цей твір є складним. Іван Нечуй-Левицький майстерно поєднує комічне з трагічними, що створює ефект сміху, крізь який пробиваються сльози. Прикладом цього може слугувати бійка Кайдашихи з Мотрею за мотивало. Не можна не відмітити поєднання автора двох стилів: високого епічного з побутовим. За до цього літературного прийому досягається комічний ефект. Стає зрозуміло чому видатний український письменник Іван Франко називає повість «Кайдашева сім’я» найкращою оздобою українського письменства.
Проблеми твору можна розглядати і в наш час. Коли діти підростають і створюють власні сім’ї, вони хочуть жити окремо від батьків. Коли з певних причин молодята не мають можливості покинути рідну оселю, то часто виникають сварки та конфлікти. Багато людей, читаючи цей твір, в образі головних героїв можуть побачити себе й свою сім’ю. Соціально-побутова повість дає зрозуміти, що сварка — це не вирішення проблеми, а навпаки її посилення.
Іван-Нечуй Левицький упродовж свого життя написав багато різноманітних творів, але саме «Кайдашева сім’я» вивчається за шкільною програмою й неодноразово перекладена іншими мовами. Цілком можливо, що саме тема твору змогла зачепити читача й перенести його в пореформену добу. За до однієї родини Іван Нечуй-Левицький зміг зобразити ментальність усього народу з його недоліками та проблемами. Все, що відбувалося в той час, цілком реально уявити в наш. Для того, щоб почав змінюватися наш народ потрібно, щоб змінилися його частинки. Отже, якщо мир і злагода буде в кожній родині, то згодом позитивні зміни не оминуть і нашу країну.